НОВИНИ

20.04.2005 | Литовська столиця зустрічає учасників Вільнюської конференції НАТО
Джерело - Українська служба ВВС

Литовська столиця зустрічає учасників Вільнюської конференції НАТО.


Вперше за всю історію організації неформальна зустріч міністрів закордонних справ країн Fльянсу відбудеться не в Брюсселі.

Рекордною буде і кількість учасників та преси – понад 1100 осіб.

Про важливість проблем конференції свідчить й те, що в ній візьмуть участь Держсекретар США Кондоліза Райс, Верховний Комісар Європейського Союзу Хав'єр Солана, російський міністр Сергєй Лавров, президент Литви Валдас Адамкус.

В рамках самміту відбудеться низка важливих переговорів щодо стабілізації ситуації на Близькому і Середньому Сході, спільних зусиль щодо розвитку демократизації в регіонах світу.

Вже в перший день роботи конференції 20 квітня учасники проаналізують вдале втілення проекту так званої "Вільнюської десятки" і обговорять можливість запозичення схеми для інших подібних проектів, обговорять ситуцію в Іраку, Близькому Сході, Афганістані.

Як повідомив Бі-Бі-Сі міністр закордонних справ Литви Антанас Вальоніс, 21 квітня очікується найбільш важким, насиченим і доволі важливим, бо саме в цей день розгорнуться дискусії в рамках Ради НАТО-Росія, робота з узгодження конкретної програми на комісії НАТО-Україна, консультації щодо спільних євро-американських програм.

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі президент Литви Валдас Адамкус сказав: ”Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк сподівається на те, що йому вдасться разом з колегами держав Альянсу узгодити конкретний План дій, який стане своєрідним дороговказом до членства України в НАТО. Для Литви конференція НАТО є чудовою нагодою заявити про себе, як про активного регіонального лідера.”

Бі-Бі-Сі: Пане президенте, незабаром Литва вперше прийме міністрів закордонних справ НАТО. Безумовно, на зустрічі будуть обговорювати бачення майбутньої європейської безпеки. Якою вона має бути з точки зору Вільнюса ?

В. Адамкус: Я б хотів продовжити вашу думку. Те, що така конференція вперше за всю історію відбувається не в штаб-квартирі НАТО, ми розцінюємо як визнання Литви серйозним чинником процесу європейської безпеки і формування нової регіональної політики. Інший важливий момент - це наше бажання взяти на себе відповідальність за безпеку, за економічний добробут, за зміцнення солідарності всіх цих країн, які братимуть участь в Вільнюській конференції НАТО. І третє, - конференція має продемонструвати ще більше зближення Європи й Америки. Наша ідея полягає в тому, щоб через цю співпрацю зміцнити стосунки в усіх інших галузях між країнами обох континентів.

Бі-Бі-Сі: Хочу продовжити розмову в ракурсі регіональної політики Литви. Чи Вільнюс бачить нові перспективи у співпраці трьох країн Балтії, чи більше дивиться у напрямку півдня – в бік України і Польщі?

В. Адамкус: Перш за все, хочу підкреслити, що Вільнюс ніколи не відмовиться від балтійського співробітництва. В цьому полягає і своєрідна традиція, і підгрунтя для співпраці. Тим більше, що ми побачили нові перспективи шляхом розширення проектів як на Північ, запрошуючи до співпраці скандинавські держави, так і на південь, маючи на увазі Польщу і Україну. Тобто ми вже включаємо в цю схему весь регіон. Литва має вигідну географічну позицію. Це допомогає розвивати політичну, економічну, культурну співпрацю, можливість впливати на процеси як на півдні, так і на півночі. Ми вже раніше почали консультації зі скандинавськими країнами, намагаючись формалізувати стосунки, таким чином зміцнюючи балтійський регіон. При цьому в жодному випадку, навіть в думках, ми ніколи не відмовлялися від зміцнення співпраці в південному напрямку.

Бі-Бі-Сі: Під час останнього візиту президента України до Польщі Віктор Ющенко і Александр Квасьневський чимало уваги приділили регіональній співпраці, в тому числі на балтійсько-чорноморському просторі. Все голосніше кажуть про створення стратегічної балтійсько-чорноморської вісі – своєрідного клубу Естонії, Латвії, Литви, Польщі, України, Румунії і Грузії. Якими мають бути завдання і цілі такого клубу? Чи Ви будете обговорювати цю ідею під час травневого візиту українського президента до Литви, а згодом на тристоронній зустрічі у Варшаві?

В. Адамкус: Безумовно, цей проект є цікавим для Литви. І про нього кажуть вже доволі давно. Але він набуває нових актуалій саме сьогодні, коли відбувається своєрідний процес перегрупування в регіоні. Нові держави – a найбільш переконливо Україна – виступають за впровадження західних позицій в розвитку свого суспільства. Але реалізуючи безперечно корисний для всіх проект, ми маємо працювати так, щоб це не закінчилося лише розмовами. Я вважаю, що ми в найближчому майбутньому вийдемо з конкретними схемами роботи такої вісі і спільними позиціями, які доведуть, що народи регіону мають новітній погляд на співпрацю заради подальшого розвитку демократичної Європи. Європи, яка зміцнює демократію через такі інституції як Європейський Союз і НАТО. Важливо, що як ЄС, так і НАТО заявляють, що вони є відкритими. І це є добрим підґрунтям для співпраці в балтійсько-чорноморському регіоні. Важливим є не лише, скажімо, для України, яку розглядають вже як реального, хоча поки що перспективного члена євроатлантичних структур, але й для сусідньої Молдови. Ще рік-два тому цю країну в ролі можливого партнера Євросоюзу ніхто не міг навіть уявити. Безперечно, це є солідним фундаментом для конкретних розмов з польськими і українськими друзями.

Бі-Бі-Сі: Нещодавно президенти Румунії, Польщі, Латвії виявили бажання брати участь у зустрічі ГУУАМ в Кишиневі. Ви теж поїдете на цей саміт. Але здається, що Литва, яка першою довела західним партнерам про важливість регіону Східньо-Середньої Європи, раптом втрачає ініціативу саме тут...

В. Адамкус: Я хочу підкреслити, що ми були і залишаємось активними на цьому географічному просторі. Так само, як ми щиро і активно брали участь в українських подіях, ми братимемо участь у розбудові економіки і демократії в цілому регіоні. Ми, як ви вірно зауважили, не маємо ініціатив щодо співпраці в форматі ГУУАМ. Але, на мій погляд, таку ініціативу слід чекати саме від організаторів цього оновленого процесу. І вони вже демонструють її, організуючи таку важливу зустріч. Я не маю інформації про участь і статус інших глав держав, але Литву запрошено на цю конференцію. Литва буде на ній у статусі спостерігача, але спостерігача активного.

Бі-Бі-Сі: Що Ви маєте на увазі, кажучи, що Литва буде активним спостерігачем?

В. Адамкус: Активним спостерігачем - це значить, що ми готові співпрацювати у пропонованому форматі. Але лише в тому випадку, якщо будуть розглядатися не вузькі, локальні питання, вирішення яких не потребує присутності Литви. В іншому випадку, ми залишимося просто спостерігачами. Але обіцяю Вам: якщо питання будуть торкатися загальнорегіональних справ, Литва не мовчатиме і її голос буде не важко почути. Як на конференції НАТО у Вільнюсі, так незабаром на засіданні Ради Європи у Варшаві, так і на кишинівській зустрічі ГУУАМ.

   


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2020. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект