НОВИНИ

22.02.2013 | Достукатися до Януковича: остання спроба Варшави
Джерело - Радіо "Німецька хвиля"

Зустріч у містечку Вісла на півдні Польщі проходила у форматі "без краваток". Польський президент Броніслав Коморовський, його словацький колега Іван Гашпарович та український – Віктор Янукович – у розмові з журналістами підкреслювали дружню атмосферу спілкування, яке відбулося у четвер, 21 лютого на засніженому гірському курорті, що на кордоні Польщі і Словаччини. "Ми зустрілися у колі добрих сусідів і друзів", - наголосив Коморовський на прес-конференції по завершенні зустрічі.
 


Навіщо польська допомога?
 
Головною метою спілкування з українським президентом напередодні саміту Україна-ЄС, що відбудеться 25 лютого у Брюсселі, глава польської держави назвав допомогу Україні у виконанні вимог, які Європейський Союз висунув, аби створити передумови для підписання Угоди про асоціацію. Як відомо, у грудні Рада ЄС сформулювала низку вимог до українського керівництва, які стосуються насамперед проблеми вибіркового правосуддя, усунення недоліків, які завадили минулої осені провести вільні парламентські вибори, а також забезпечення свободи слова. Броніслав Коморовський після зустрічі з Віктором Януковичем зазначив, що почув у розмові з українським колегою "позитивний сигнал". "Як ми знаємо, Янукович у Брюсселі зможе представити пакет досягнень, а також зрушень у реформах, які заплановано здійснити на виконання вимог ЄС", - зазначив польський президент.
 
Передумови для підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС будуть головною темою і на саміті у Брюсселі. Для чого Віктору Януковичу за кілька днів до саміту терміново їхати для "дружної бесіди" до Польщі? "Імідж Януковича у Європі дуже негативний. Польський президент для цього – головна контактна особа в ЄС. Адже інші європейські лідери, такі як канцлер Німеччини Анґела Меркель уникають зустрічі з Януковичем. Тому Коморовський залишився останнім каналом, через який можна надіслати меседж українському президентові", - зазначив у розмові з Deutsche Welle експерт варшавського аналітичного центру Demos Europa Адам Бальцер.
 
Проблема, яка має конкретні прізвища
 
Про політичних в’язнів в Україні європейські дипломати говорять зазвичай загальними фразами, вказуючи на "проблему вибіркового правосуддя". Натомість Броніслав Коморовський користуючись своїми довірливими стосунками з Віктором Януковичем і неформальним характером зустрічі у Віслі, дозволив назвати цю проблему на ім’я: Тимошенко і Луценко. "Хочу висловити моє особисте переконання і мій оптимізм щодо цілої низки жестів і рішень, які президент Янукович пообіцяв здійснити у питанні, яке є дуже суттєвим з точки зору відновлення позитивного іміджу України у країнах ЄС і яке є пов’язаним із прізвищами Юлії Тимошенко та Юрія Луценка", - сказав президент Польщі.
 
"Той факт, що Коморовський згадував прізвища Тимошенко і Луценка належить передовсім розглядати як новий сигнал з боку європейської спільноти щодо того, що Україна повинна здійснити якісь конкретні кроки", - прокоментував для DW експерт Польського інституту міжнародних відносин Ігор Любашенко. Адам Бальцер, утім, сумнівається, що у справах політичних в’язнів в Україні, попри обіцянки Януковича, варто очікувати якихось зрушень. "Янукович дуже зацікавлений у тому, щоб Тимошенко і Луценко залишалися у в’язниці. Про це свідчать і звинувачення у вбивстві [депутата Євгена Щербаня, Ред.], висунуті Тимошенко декілька тижнів тому, які можуть обернутися для неї довічним ув'язненням", - зазначає польський експерт.
 
Польщі знадобиться нова стратегія?
 


Ігор Любашенко нагадує, що офіційно Рада ЄС не вимагала саме звільнення Тимошенко і Луценка як передумови для підписання Угоди про асоціацію. Якими саме жестами з боку українського керівництва у цьому питанні задовольниться Євросоюз прогнозувати важко, зазначає експерт. "Як і у випадку інших вимог, у питанні вибіркового правосуддя залишається широкий простір для інтерпретацій щодо того, що саме можна вважати успішним виконанням вимог", - каже експерт. Якщо Варшава схильна радше до компромісного рішення і сподівається підписати Угоду про асоціацію з Україною на саміті Східного партнерства у листопаді у Вільнюсі, то в інших європейських столицях на це питання дивляться більш скептично і вимагатимуть повного виконання сформульованих Радою ЄС вимог, зауважує Любашенко.
 
У випадку, якщо, попри зусилля польського керівництва, Україна так і не скористається шансом підписати у Вільнюсі Угоду про асоціацію Варшаві доведеться переосмислити свою політику щодо східного сусіда, вважають співрозмовники DW. "Починаючи з останніх президентських виборів, Україна невпинно скочується у напрямку авторитарного режиму. Гадаю, якоїсь миті наш уряд зрозуміє, що Янукович "безнадійний" і позитивно вплинути на цього неможливо", - наголошує Адам Бальцер.
 
На його переконання, Польща має налагоджувати контакт з українською опозицією, збільшувати підтримку громадянського суспільства в Україні і підтримувати інтереси українських громадян у таких принципових питаннях як подальше спрощення видачі віз.



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект