Ірландський прем’єр-міністр Енда Кенні у парламенті вибачився від імені держави за його роль у функціонуванні «пралень Магдалини» - жіночих католицьких притулків, мешканок яких примушували займатися важкою фізичною працею.

Кенні у своїй промові у парламенті назвав існування "пралень Магдалини" "національною ганьбою".

Він зазначив, що "протягом 90 років Ірландія відносилася до цих жінок і їхніх проблем з повною байдужістю".

Промову зустріли оваціями. Аплодували у тому числі і жінки, які постраждали від діяльності притулків, і яких запросили на засідання.

За дорученням уряду протягом трьох місяців будуть розроблені критерії, за якими робітницям "пралень Магдалини" виплачуватиметься компенсація. Для цих цілей держава створить спеціальний фонд. Крім того, на згадку про жінок, що працювали у "пральнях", зведуть меморіал.

Спочатку притулки Магдалини створювалися у XVIII столітті як притулки для "безсоромних жінок", потім туди стали посилати дрібних злодюжок, незаміжніх матерів і жертв згвалтувань. У 1996 році мережа притулків була закрита.

На початку лютого 2013 року в Ірландії були опубліковані результати розслідування, які показали, що лише у 1992 - 1996 роках через "пральні Магдалини" пройшло близько 10 тисяч жінок. Там вони виконували важку фізичну роботу, не отримуючи за це грошової компенсації.

Більше чверті жінок, що працювали у притулках, були направлені туди за рішенням держави. Причому причиною ув’язнення у притулку могла стати дрібна провина, така як, наприклад, безквитковий проїзд на поїзді. Якщо жінкам вдавалося втекти з "пралень Магдалени", то поліція могла заарештувати їх, не отримуючи для цього спеціального ордера, і відправити назад.

Крім того, пральні співпрацювали з державними установами, зокрема, прали білизну для військових, а також мали контракти з готелями і навіть пивною компанією Guinnes.

Крім того, на територіях колишніх притулків були виявлені сотні безіменних могил.

Опозиція раніше критикувала прем’єра за зволікання у питанні компенсації жінкам, що вижили. На початку лютого, після оприлюднення результатів розслідування, Кенні вибачився перед усіма, хто постраждав від примусового заслання у монастирі і неоплачувану роботу.