НОВИНИ

19.04.2005 | Дещо про просвітницький тоталітаризм, спадкоємця Путіна та експорт революції
Джерело - ProEUROPA

„Росія певною мірою пристосовується до нової України”. Таку тезу висловив в інтерв’ю проекту ПроЄвропа відомий український політолог Олександр Дергачов.
 
Він висловив думку, що „сьогодні є менше ризиків, пов’язаних з тим, що Росія буде дійсно підтримувати в Україні сили реваншу і буде думати про якийсь реванш на чергових українських виборах”. „Думаю, що в Росії все-таки переважає більш тверезий погляд. Треба співпрацювати, є економічні інтереси, їх треба реалізовувати”, відзначив політолог.
 
„Може бути продуктивною та ідея, з якою без успіху колись звертались Ющенко і його команда до Кремля, доводячи, що підхід Ющенка кращий для російського бізнесу і взагалі для нормальної співпраці двох держав, ніж той, який міг запропонувати наступник пана Кучми – пан Янукович. Сьогодні в Москві існує таке розуміння, що дійсно треба реалізовувати оцю реально існуючу перевагу, що Ющенко зручніший, тому що він створює більш вигідні, тобто більш чесні, умови конкуренції”, пояснив Дергачов. За його словами, „зайвого капіталу, потужного капіталу в Росії, де йому, до речі, не дуже затишно, багато. Це розуміння в Росії не всезагальне, воно ще не домінує. Але воно впливає на ситуацію”. „Ця економічна прагматична складова більш помітна сьогодні в діях Москви щодо України”, впевнений політолог .
 
Щодо стратегії Москви на наступних парламентських виборах в Україні Дергачов не виключає, що Кремль підтримуватиме нову українську опозицію: „Цього виключати не можна, оскільки стратегія Росії, принаймні на постсоціалістичному просторі не передбачає переходу до якихось більш сучасних відносин. Росія має реагувати на якісь вперті реалії. Такими впертими реаліями можуть бути подолання напівізольованості України, поява реальної альтернативи, іноземного капіталу в Україні, перспектив поглиблення співпраці з Європою. Сьогодні ці поки що напівкроки України досить болісні для Росії”.
 
Дергачов вважає, що у двосторонніх відносинах „Москва буде використовувати звичну тактику, коли офіційний Кремль – ні, але комусь іншому він дозволяє працювати і робити щось інше... Ми бачимо як окремі сили в Державній Думі діють, як там зустрічають і дуже запрошують, коли у Москві гастролюють Вітренко і Корчинський. Це чергове повторення помилок. У Росії, мабуть, не всі розуміють, наскільки це не відповідає сподіванням Москви поновити авторитет в Україні та мати канали тиску, канали впливу, скажімо так”.
 
„Зрозуміло, що зараз не буде абсолютно нових відносин між двома країнами. Але і повернення до “кучмівських” часів теж не буде. Буде певний перехідний стан, де будуть впроваджені цивілізаційні стандарти настільки, наскільки Москва буде готова до них”, вважає Дергачов.
 
„А далі – Москві дедалі більше треба замислюватись над ситуацією всередині країни. І справа не тільки в тому, що наближається 2008 рік (рік президентських виборів в Росії) – не так вже він ще й наближається, багато чого може ще відбутися - а в тому, що стратегія не спрацьовує. Та стратегія просвітницького тоталітаризму, сучасна цивілізована імперія не спрацьовує, втрачається ресурс популярності влади. Тому Путін має думати, чи буде в нього спадкоємець. Вже є очевидна проблема зі спадкоємцями. Чи спрацює варіант конституційної реформи, щоб Путін став повноважним прем’єр-міністром-диктатором? А що далі? А що інше може бути?”, підкреслив політолог.
 
За його словами, багатьох у Росії приваблює помаранчева революція, багато хто в Росії заздрить Україні. „Якщо буде успішним новий український уряд, нова модель розвитку держави, яка продемонструвала б, що саме тут почалося нове життя завдяки революції, тоді це буде інший ефект, буде інша атмосфера і в двосторонніх відносинах, а, можливо, і загалом атмосфера на пострадянському просторі”, впевнений Дергачов.
 
Водночас він переконаний, що прямий експорт революції з України до Росії „неможливий абсолютно”.
 
„Помаранчева революція – це попередження для декого. Зрозуміло, що Лукашенко по-своєму, Путін по-своєму вживають заходів, щоб не наближати передреволюційну ситуацію. Думаю, що загалом від чогось подібного нікуди не дітися. Тому що суспільства постсоціалістичного авторитаризму дають можливість для природного розвитку демократичних рухів всередині суспільства. Але населення не надто вибагливе і не надто орієнтоване, технології досить потужні. Контролювання інформаційного простору, підживлення патерналістських настроїв та такий перерозподіл ресурсів, коли можна маніпулювати настроями значних мас населення – все це використовується. Це – біда”, так оцінює ситуацію Дергачов.  
 
На його думку, „не завдання України експортувати революцію – наше завдання: зробити успішною нашу революцію. Тоді вплив її наочного прикладу буде більш глибоким”.
 

 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2020. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект