Починає роботу щорічне засідання Всесвітнього економічного форуму у швейцарських Альпах, який називають найвпливовішим зібранням підприємців, політиків та фахівців. За понад 40 років існування форуму у Давосі зросла також кількість тих, хто закликає не покладати надто великих надій на те, що, зібравшись в одному місці, впливові діячі зможуть вирішити хоч якусь нагальну проблему світової економіки.
 
 Засновник і виконавчий директор СЕФ Клаус Шваб наголошує на глобальності сучасних економічних завдань.
 
«Економічна криза зробила усіх нас більш обережними й егоїстичними, а якщо говорити про держави, то більш націоналістичними. В результаті багато проблем, які треба вирішувати на глобальному рівні, відкладені. Погляньте на зусилля у справі викидів вуглецю. Можна говорити про багато інших. Діалоги в Давосі повинні відбуватися в дусі справді глобального громадянства, що означає пошуки вирішень в інтересах глобальної спільноти і, я мушу додати, в інтересах наступних поколінь», – каже Клаус Шваб, який приймає гостей на кілька днів у Давосі.

Проте значна частина з них туди приїздять для того, щоб гарно провести час на чудовому лижному курорті, налагодити ділові контакти, показати себе й побачити інших.
 
Тим часом гостро постає питання економічної нерівності та кризи середнього класу навіть у відносно благополучних країнах.
 
Роль мільярдерів
 
Христя Фріланд – журналістка з українським корінням, яка зараз є глобальним редактором міжнародної новинної агенції Reuters, по дорозі у Давос говорила у Лондонській школі економіки про олігархів.
 
Пані Фріланд написала книгу Plutocrats: The Rise of the New Global Super-Rich and the Fall of Everyone Else про зростання впливу надбагатих людей, яких називають представниками 1%.
 
Визнаючи важливість економічної свободи і винагороди за талант і працю, Христина Фріланд наголошувала на загрозі, що може поставати від багатіїв.
 

«Ключовою проблемою, про яку не досить думають, є політекономія процесу зростання нерівності доходів. Мені з цим важко і це, як на мене, справді небезпечно. Бо не можна уникнути, щоб більший економічний вплив цієї маленької групи не перетворювався на більший політичний голос. А спокуси скористатися тим голосом, щоб перекособочити правила на свою користь, якщо ви на самій верхівці, ці спокуси, на мою думку, неймовірно великі. Ми можемо теоретично мати ідеальну політичну систему і вміти обмежувати ту силу, але нам точно треба мати на увазі, що ця величезна проблема реальна», – сказала Христя Фріланд, наголосивши водночас, що вона сама є прихильницею демократичного капіталізму і бачить переваги заохочення вільного підприємництва.
 
Тим часом у самій Швейцарії в останні роки активізувався рух за зменшення розриву у доходах. Кілька політичних сил готують референдуми щодо пропозицій збільшувати податки на супербагатіїв та, наприклад, обмежувати платню директорів компаній.
 
Сам засновник СЕФ у Давосі Клаус Шваб а також французький президент Франсуа Олланд заявляли про підтримку ідеї, аби найвищі посадовці в компаніях, зокрема у банках, не могли отримувати платню вищу ніж, наприклад, у 20 разів більшу за зарплатню найменш оплачуваного працівника тієї ж фірми.
 
Цікаво буде побачити наскільки гучно може пролунати ця тема у Давосі в наступні кілька днів, але у будь-якому випадку вирішувати її будуть не на форумі на лижному курорті, а кожна країна самостійно.