Болгарія та Румунія перебувають на відстані простягнутої руки до вступу в Європейський союз. У середу з цього питання голосуватимуть європарламентарі і, як вказують експерти, є всі підстави стверджувати, що вони скажуть ”так” вступові цих країн до ЄС. Водночас чим ближчим стає день підписання договору – 25 квітня, тим сильнішими стають сумніви, чи достатньо зрілими є Румунія та Болгарія для набуття повноцінного членства в ЄС в 2007 році.

На рівні Ради ЄС та Єврокомісії питання про вступ Болгарії та Румунії до євроспільноти вважається вже вирішеним: офіційно переговори про вступ до ЄС було завершено ще в грудні минулого року. Однак, згідно з процедурою, своє слово ще має сказати Європарламент. У вівторок – напередодні вирішального голосування – тут відбулися дебати щодо вступу цих двох країн до Євросоюзу. Депутати здебільшого висловилися за прийняття Румунії та Болгарії до ЄС, утім – не обійшлося й без критики.

Насамперед зростає занепокоєння у випадку Румунії. Нещодавня доповідь Єврокомісії докладно проілюструвала, що пережитки режиму Чаушеску міцно вкорінилися в країні: судді та прокурори досі є політично залежними, економіка й надалі переплітається з мафіозними структурами, а влада так і не змогла побороти корупцію.

Усе це – спостереження з минулого, контраргументує новообраний румунський президент Траян Башеску:

”Це є помилкова точка відліку. Ця точка відліку базується на тому, що було в Румунії до президентських виборів 2004 року. Якщо ж ви нині поглянете на те, що відбувається в Румунії, ви переконаєтеся, що тепер існує політична воля нинішнього уряду ефективно боротися з корупцією.”

Башеску, впевнений у собі глава держави, ставить все на те, щоб дата вступу Румунії не була відтермінована. Відстоюючи готовність нинішньої румунської влади до компромісу, він обіцяє втілити необхідні реформи до до кінця 2006 року. Водночас він виступає проти висунення будь-яких нових умов для його країни.

Деякі європарламентарі та представники Єврокомісії висловлюють занепокоєння, уявляючи, яка вибухова суміш може утворитися з корумпованої румунської бюрократії у поєднанні з майбутніми брюссельськими мільярдними субвенціями. Якщо Румунія стане повноцінним членом спільноти, країна матиме право на отримання близько 20 мільярдів євро з європейського бюджету. Президент Башеску заспокоює:

”Один з найважливіших пунктів – це те, що підприємства, які мали тісні контакти з колишнім румунським урядом, жодних грошей з бюджету не отримуватимуть. І я можу вас запевнити, що наша лояльність у цьому питанні дорівнює нулю.”

Чи піддадуться європарламентарі цим запевненням досі не відомо. Тим часом Болгарія у цьому контексті виглядає дещо краще, ніж Румунія, але й до неї висувають низку претензій, зокрема щодо дотримання прав людини. Утім навіть попри критику навряд чи можна говорити про європарламентське ”ні” вступові цих країн до ЄС під час голосування з цього приводу у середу у Страсбурзі. Натомість дедалі частіше звучить думка про те, що необхідно виробити свого роду запобіжник на випадок, якщо країни не дадуть собі ради з поставленими перед ними завданнями. Його дія полягатиме у відтермінуванні дати вступу цих країн на рік – до 2008-го. Більшість у Європарламенті – від соціал-демократів до консерваторів – вже чітко засвідчили свою готовність у разі необхідності скористатися цим запобіжником. Говорить Александер Граф Ламбсдорфф, представник ліберальної фракції Європарламенту:

“Лише послідовна оцінка кандидатів на вступ може бути запорукою дотримання норм Європейського Союзу. Адже це дотримання норм є передумовою для необхідної підтримки нашими громадянами не лише процесу прийняття нових членів, але й загалом роботи Євросоюзу. І лише з цієї причини, а не через те, що існує якийсь сумнів щодо європейської персепективи обох країн, індивідуальна оцінка кандидатів для моєї фракції є центральним питанням.”

Європарламентарі вітають послідовну поведінку Єврокомісії. Нагадаємо, що свого часу комісар з питань розширення ЄС Олі Рен чітко дав зрозуміти, що він ані трохи не зволікатиме з засосуванням застережних засобів у разі, коли для цього з”являться підстави.