У понеділок у Раді міністрів закордонних справ у Брюсселі точилися дискусії щодо того, як сприймати результати українських парламентських виборів та як далі будувати відносини між Євросоюзом та Україною. Європейські дипломати стримано критикують процес послаблення демократичності України, однак не ухвалювали жодних рішень щодо подальшої долі угоди про асоціацію. Натомість, продовжують твердити, що підписання цього документа залежить від демократії та реформ.

Європейські міністри закордонних справ спробували підбити деякі підсумки політичної ситуації в Україні, що склалася після парламентських виборів. Однак, як підтверджують джерела у дипломатичних колах, обговорення були доволі загальними. Так само не була визначена й дата майбутнього саміту Україна-ЄС, який відклали з огляду на прохолоду, яка запанувала у відносинах Києва та Брюсселя.

Офіційні результати цих дискусій будуть відображені у висновках Ради міністрів закордонних справ, які стануть відомі тільки після засідання голів закордонних відомств наступного місяця.

Водночас впадає в око той факт, що ідеї, які пропонують дипломати щодо відносин України і Євросоюзу, залишаються дуже поділеними. Зокрема, поміркований підхід прозвучав з уст голови німецького зовнішньополітичного відомства Ґідо Вестервелле.

Він зауважив: «Із одного боку важливо нагадувати Україні, що ми хочемо жити за спільними європейськими цінностями, а з іншого боку, що це усвідомлення – в наших європейських інтересах. Адже наша спільна політична, стратегічна мета полягає у зближенні одного з одним».

За словами Вестервелле, «важливо, щоб, по-перше, європейська перспектива (в України) залишалась, а по-друге, необхідно дотримуватися основних засад цієї європейської перспективи». При цьому німецький міністр звернув увагу на критичні зауваження, які лунають на адресу Києва, щодо відступу від демократичних цінностей.

Угоди України та ЄС готові, але чекають на прогрес – данський дипломат

Міністр закордонних справ Данії Віллі Сьовндаль теж зауважив: «Ми хочемо зближення, але для цього потрібен чіткий прогрес щодо прав людини, демократії, поваги до верховенства закону та політичні реформи».

"Європейсько-українські угоди (щодо асоціації та зони вільної торгівлі – ред.) технічно готові, але чекають прогресу в згаданих сферах», – додав данський міністр.

Із вуст цих дипломатів тим часом не чути ніяких конкретних пропозицій, ні щодо твердішого ставлення до офіційного Києва, ні щодо можливого зближення. Однак у цьому сенсі до активніших кроків традиційно закликають представники Литви та Польщі.

Поляки пропонують зближення, бо це – сигнал українцям

Заступник польського міністра закордонних справ Єжи Пом’яновський, зокрема, зауважив, що можливе підписання угоди про асоціацію ЄС та України «було б сигналом для всього українського суспільства». Навіть більше того, поляки навіть намагаються прогнозувати дату офіційного підписання цього документа, яке, на їхню думку, могло б відбутися під час литовського головування в ЄС, а саме у другій половині наступного року. Припускають, що нагодою для цього міг би стати саміт «Східного партнерства» у Вільнюсі.

Однак, як зауважують деякі європейські експерти, зокрема, Оде Мерлен із Центру досліджень політичного життя при Вільному брюссельському університеті, європейські країни ведуть щодо України помилкову політику.

«Європейські дипломати щодо України зовсім не мають твердої динаміки, тим часом як продуктивнішим було б надати українцям більше європейської перспективи, включно із можливістю членства в ЄС. Якраз це було б ефективним важелем для Києва у плані правової системи, політичного плюралізму, розподілу влади та боротьби з корупцією», – зазначив Оде Мерлен. Однак сьогодні Європа далека від такого підходу, додав брюссельський експерт.

«Відколи Віктор Янукович керує країною, політичний рух України взяв курс деякого дистанціювання від демократії. Тому, ЄС повинен відігравати свою роль рушія українських реформ, даючи Києву можливість членства у співдружності в середній та тривалій перспективі», – вважає Оде Мерлен.