Сполучені Штати опинилися перед «фіскальною прірвою». Це означає, що з початку Нового року набудуть чинності автоматичні збільшення податків для усіх верств населення та скорочення витрат на обороні та соціальні програми. Ця умова була закладена Конгресом у минулому році, щоб стимулювати так званий Суперкомітет з представників обох партій швидше дійти домовленостей щодо бюджетних скорочень.

Робота Суперкомітету провалилася і тепер країна повстала перед штучно створеною кризою, яка, на думку багатьох економістів, може призвести до другої рецесії. І єдиний вихід – досягти те, чого не вдалося зробити протягом усього першого терміну Президента Барака Обами, – досягти домовленості між демократами та республіканцями щодо подолання дефіциту державного бюджету.
 
Міжпартійне співробітництво – саме до цього закликав новообраний президент під час своєї кампанії.
 
Президент США Барак Обама вже заявив, що готовий до компромісів. Його сигнал позитивно сприйняли республіканці. Спікер Конгресу, Джон Бейнер заявив, що його політична сила налаштована на спільну роботу з демократами.
 
Втім кожна сторона має власний погляд на те, як вирішувати фінансові проблеми країни. Президент Обама хоче підняти податки для найзаможніших американців. Натомість республіканці проти підняття податкових ставок і пропонують обмежити податкові пільги.
 
У міжпартійних суперечках щодо податків немає нічого нового. Колишній президент – республіканець Рональд Рейган зменшив податкові ставки у вісімдесятих. Президент Білл Клінтон, демократ, їх підняв. Але податки знову були зменшені вже його наступником, республіканцем Джорджем Бушем. Ситуація ж сьогодні мало відрізняється від минулорічних провальних переговорів, що стало однією з причин пониження рейтингу кредитоспроможності США.
 

 «Президент часто повторює, що нам потрібний збалансований підхід. У Вашингтоні це означає – ви більше платите, ми більше витрачаємо», – заявив Джон Бейнер.
 
Якщо обидві сторони зайняли ті ж самі позиції, що і минулого року, то чи можливий взагалі інший розвиток подій? Експерти сподіваються бодай на тимчасове рішення.
 
«Я розраховую, що вони хоч якось домовляться. Підозрюю, що це буде тимчасове рішення, аби уникнути фіскального обриву та кризи. Щоб ми могли почати новий рік та отримали час добре обміркувати всі ці проблеми», – каже колишній конгресмен-демократ Ден Ґлікмен.
 

Бюджетний аналітик Ізабель Сохіл з Інституту Брукінґса не настільки оптимістична. «Я не очікую, що багато чого відбудеться під час цієї короткої сесії. Замало часу. Вона тому і називається скороченою», – каже аналітик.
 
Хто з експертів правий, американці дізнаються першого січня. Якщо домовленості не буде, то дефіцит бюджету буде зменшений значним чином. Але, кажуть економісти, за це, можливо, доведеться дорого заплатити – сповільненням економічного зростання.