Про це йдеться у Повідомленні Європейської Комісії «Зміцнення та сфокусування міжнародної співпраці ЄС у сфері дослідницької діяльності та інновацій: стратегічний підхід», опублікованому 17 вересня.

Повідомлення пропонує концепцію стратегії ЄС із дослідницької співпраці з іншими країнами світу у найближчому майбутньому.

«Аби залишитися провідним світовим гравцем, ЄС має поставати привабливим місцем для здійснення дослідницької та інноваційної діяльності і бути успішним у всесвітній конкуренції за таланти», - йдеться в Повідомленні. Документ також підкреслює, що ЄС має при цьому «захищати свої економічні інтереси, наприклад у сфері захисту інтелектуальної власності».

У Повідомленні наголошується на ролі країн-сусідів ЄС в дослідницькій співпраці Союзу. ЄС «має чіткий інтерес у тому, щоб країни-сусіди розвивали свої дослідницькі та інноваційні спроможності», - йдеться у документі.

ЄС заохочуватиме країни Європейської зони вільної торгівлі (EFTA), а також країни, охоплені політикою розширення ЄС та Європейською політикою сусідства (до останньої входить і Україна) інтегруватися та зближатися з Європейським дослідницьким простором. Йдеться, зокрема, про асоціювання з програмою «Горизонт 2020», яка буде головною програмою ЄС з підтримки дослідницької діяльності.

Єврокомісія сподівається, що це сприятиме тіснішій співпраці з країнами-сусідами, зокрема постанню «спільного простору знань та інновацій» та покращенню дослідницького та інноваційного потенціалу в цих країнах. Ця співпраця відбуватиметься у тісній координації з інструментами політики розширення та політики сусідства, - зазначається в Повідомленні.

У документі також підкреслюється, що програма «Горизонт 2020» буде повністю відкритою для фінансування проектів з усього світу. Європейська дослідницька рада (інструмент, що фінансує дослідження в ЄС) та Програма імені Марії Склодовської-Кюрі будуть також відкритими для країн з-поза меж Союзу.

Водночас це не означатиме, що всі представники країн з-поза меж ЄС автоматично підпадатимуть під критерії отримання фінансування. Нинішній критерій, за яким фінансування від ЄС залежить від рівня ВВП на душу населення тієї чи іншої країни з-поза меж ЄС (бідніші країни мають більше можливостей отримати фінансування, ніж заможніші), доповнюватиметься ще одним: загальним обсягом ВВП країни. Ця новація виключатиме країни, які досягли певного рівня розвитку та мають змогу розвивати співпрацю з ЄС на взаємній основі. ЄС також продовжуватиме заохочувати взаємний доступ до програм країн з-поза меж ЄС.

Нагадаємо, що ЄС є сьогодні світовим лідером в дослідницькій та інноваційній діяльності: на нього припадає 24% світових витрат на дослідницьку діяльність, 32% публікацій, що мають високий рівень впливу, та 32% заявок на реєстрацію патенту – попри те, що у ЄС проживає лише 7% населення земної кулі.

Водночас протягом останніх років значно виріс дослідницький потенціал нових промислових країн. Приміром, частка країн БРІК (Бразилія, Росія, Індія та Китай) у загальносвітових витратах на дослідницьку діяльність та технологічний розвиток за останнє десятиліття (2000-2009) зросла вдвічі.