Смерть панди Бао-Бао минулої середи у Берлінському зоопарку не стала поганим знаком для китайсько-німецьких відносин. 34-річну панду 1980 року на знак дружби між ФРН та Китаєм подарували тодішньому німецькому канцлерові Гельмутові Шмідту під час його візиту до КНР.
 
Нині часи «пандодипломатії» між Пекіном і Берліном вже давно позаду. За 40 років дипломатичних відносин співпраця стала дуже тісною. Видимий прояв цих відносин – проведення німецько-китайських урядових консультацій. Четвер (30.08.2012) став днем другого раунду міжурядових консультацій у Пекіні канцлера ФРН Анґели Меркель у супроводі семи міністрів. Під час першого раунду, майже рік тому, у червні 2011 року керівник китайського уряду приїздив у супроводі 13 міністрів – це більше, ніж у будь-якій іншій закордонній подорожі. У підсумку тоді було підписано 14 угод, зокрема, і економічні договори на суму близько 20 мільярдів євро.
 
Важливі відносини
 

Німеччина – найважливіший партнер Китаю у Європі. Для Пекіна ж Європа – найважливіший торговельний партнер у світі. І навпаки – Китай вважається п'ятим завбільшки торговельним партнером Німеччини і другим завбільшки за межами Європи, після США. Часи розквіту експорту продукції німецького машинобудування та автомобілебудування до Китаю частково «загальмувало» падіння обсягів збуту у європейських країнах, які зачепила криза. Тому, на думку трірського експерта з питань відносин з Китаєм Себастіана Гайльманна, зрозуміло: «Економічні відносини мають абсолютно першочергове значення. Нині вони відносно не обтяжені тертям, попри деяку шорсткість». Зокрема, тут можна згадати питання захисту інтелектуальної власності або обмеження експорту рідкоземельних металів. За словами Гайльманна, вже виникло щось на кшталт розподілу роботи між Німеччиною та Китаєм у сфері індустрії. «Німеччина відповідальна за високі технології та дорогі промислові продукти. Китай же постачає промислові товари середнього цінового сегменту переважно до нових індустріальних країн або держав, що розвиваються».

Для німецького канцлера Анґели Меркель економічний обмін має найвищий пріоритет. Під час кожного візиту до Китаю вона агітує за китайські інвестиції у Німеччину. Однак ідеться і про важливість інших аспектів співпраці. Зокрема, в науковій сфері, діалозі щодо принципів правової держави, сільськогосподарських проектів, захисту клімату, охорони довкілля та розвитку відновлювальної енергетики».
 
Розбіжності є
 
Але далеко не на всіх ділянках політичного фронту панує єдність. У зовнішньополітичному вимірі Німеччина та Китай мають різні погляди, наприклад, на громадянську війну в Сирії чи іранську атомну програму. Під час минулорічних урядових консультацій Анґела Меркель також виступала на захист критиків режиму та вимагала свободи преси.
 
Саме ці розбіжності у поглядах роблять такі урядові консультації особливо цінними, вважає берлінський політолог Ебергард Зандшнайдер. «Це, звичайно, не означає, що за допомогою цього форуму можна владнати всі проблеми».

Цього разу Китай висловив занепокоєння щодо ситуації в єврозоні, а також закликав швидко владнати проблему. Глава китайського уяду Вень Цзябао після зустрічі з Меркель запевнив, що його країна і надалі інвестуватиме в держоблігації «кризових» країн єврозони. Нині у Пекіні також було підписано економічні договори на суму 4,8 мільярда євро.
 
Але від останніх консультацій не варто очікувати дуже багато конкретних результатів. Адже китайська комуністична партія, що перебуває при владі в країні, стоїть на порозі зміни свого керівництва. На думку Ебергарда Зандшнайдера, лише після визначення питань з передачею керівництва в партії можна буде сподіватися на нові акценти у двосторонніх відносинах.