Прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс вважає, що його країні і зараз доводиться долати наслідки радянської окупації – починаючи від способу мислення і закінчуючи економікою.

У країнах Балтії 14 червня - День пам'яті жертв комуністичних репресій, який у Литві називають Днем пам'яті і надії. У цей день у 1941 році в Латвії, Литві та Естонії почалися масові депортації.

"Це дуже болісний день. І навіть через 70 років це відкрита рана, яка нагадує про те, що довелося пережити нашим батькам і дідам. І я б назвав його просто: це день болю від окупації", - сказав Кубілюс в інтерв'ю радіостанції Ziniu radijas.

За його словами, окупація, яка тривала 50 років, залишила дуже хворобливі наслідки, яких Литва намагається позбутися понад 20 років незалежності.

"Ці наслідки можна побачити скрізь - починаючи із нашого мислення і до питань економіки, і навіть у сфері енергетики ми все ще намагаємося звільнитися від того, у що нас примусово втягли і де ми були всі ці 50 років окупації", - зазначив Кубілюс.

Він також назвав 14 червня днем, коли мешканці Литви згадують про заслання, про тих, хто чинив опір радянській владі: "У кінці кінців, ми згадуємо зламані життя і зламану долю країни, і те, як важко нам знову ставати на ноги, знову повертатися до європейського, західного життя ".

Сьогодні керівництво Литви візьме участь у церемонії пам'яті жертв геноциду і радянських репресій біля Пам'ятника політв'язням та засланцям на вулиці Ауку (жертв) біля колишнього будинку КДБ Литви в центрі Вільнюса. Увечері в кафедральному соборі Вільнюса пройде пам'ятна служба із нагоди Дня пам'яті і надії.

Нагадаємо, в травні уряд Литви вирішив створити нову комісію, яка підготує переговорні положення та план дій щодо компенсації "збитку від радянської окупації".