Упродовж кількох днів Україну з робочими візитами відвідало кілька закордонних високопосадових діячів. У суботу український президент Віктор Ющенко зустрічав свого російського колегу Володимира Путіна, а в понеділок Київ відвідали міністри закордонних справ Польщі та Німеччини.

Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ так коментує візити іноземних гостей:

Звучить парадоксально: ”візова афера” в Німеччині, яка сильно зашкодила іміджу міністра закордонних справ Йошки Фішера в німецькому суспільстві, пов”язана насамперед з київським посольством. І тим не менше, Фішер має всі підстави, щоб у понеділок цілком спокійно відвідувати українську столицю. Адже якраз те, що закидає йому опозиція в Бундестазі, високо ставиться йому в заслугу політичним Києвом, а саме: спрощення візових процедур для сотень тисяч українців, -

зауважує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ і веде далі:

Фішеру належить здійснити складну місію в Києві: йдеться про питання, що Європейський союз має запропонувати Україні, яка обрала шлях демократизації. У польського міністра закордонних справ Адама Ротфельда, який відвідує Україну спільно з Фішером, у цьому плані однозначна позиція: Київ повинен отримати чітку перспективу вступу. Для Польщі, як і для шести інших нових членів ЄС, що тривалий час перебували за залізною завісою колишнього Радянського Союзу, немає жодних сумнівів: якщо новому українському президентові Вікторові Ющенку знову зачинять двері до Брюсселя, які саме тепер дещо привідчинилися, це матиме фатальні наслідки, -

застерігає ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ. Далі видання аналізує суботню зустріч Ющенка та Путіна:

Ющенко усвідомлює, що не може ставати на конфронтаційний шлях до Путіна. Це не схвалять ні в Берліні, ні в Парижі, ні в інших провідних країнах ЄС. Опозиція щодо Москви зашкодила б також Києву і з огляду на залежність України від російської сировини. Тому Ющенко підкреслено дружньо приймав Путіна під час першого візиту російського гостя до Києва після зміни влади в Україні, незважаючи на те, що російський президент до кінця минулого року чинив опір демократичному рухові в Україні, - читаємо в ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

Газета ЗАЛЬЦБУРҐЕР НАХРІХТЕН теж позитивно оцінює перебіг україно-російської зустрічі на найвищому рівні:

Попри велику кількість проблем у стосунках між Україною та Росією, обидва президенти зуміли спрямувати зустріч у позитивне русло. Посеред холодного в прямому розумінні клімату Володимиру Путіну та Вікторові Ющенку вдалося створити теплу, навіть можна сказати, сердечну атмосферу. Це дуже важливо з багатьох точок зору. Так, перша справжня робоча зустріч не перетворилася в двосторонній обмін докорами. Очевидно, що сусіди доклали зусиль до того, щоб минуле залишилося в минулому і щоб майбутні зусилля спрямувати на використання великого спільного потенціалу у стосунках, -

дотримується думки ЗАЛЬЦБУРҐЕР НАХРІХТЕН. Далі газета розмірковує:

Таким чином Ющенко уникає докорів з Москви. Він не пішов у лобову атаку на Росію, а показав себе під час зустрічі як поміркований та виважений державний діяч. Однак при всіх позитивних аспектах одна особливість україно-російських відносин усе ж не зникла безслідно: Путін не сумнівається у провалі реформ, що їх проводить Ющенко. Кремль очікує, що в Києві розпочнеться хаос на зразок того, до котрого привели єльцинські реформи в Москві, і що наслідком цього стане розчарування ”помаранчевих” прихильників, - припускає ЗАЛЬЦБУРҐЕР НАХРІХТЕН.

Тему продовжує газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ:

Одного Путіну можна не позичати: вміння тримати лице при поганій грі. Під час свого візиту до Києва російський президент поводив себе так, ніби це не він усіляко підтримував колишнього суперника Ющенка Януковича і ніби це не він відкидав звинувачення у фальсифікації виборів як несуттєві. Та насправді Путін усе це робив, і саме тому новий початок у стосунках між Москвою та Києвом є подвійно делікатною справою. Адже Україна та Росія стоять на шляхах, котрі ведуть у протилежні напрямки: політичний компас Ющенка показує на Захід і налаштований на Брюссель, а Путін не хоче відмовлятися від своєї політики реставрації авторитаризму. А навіщо?

 Якщо нещодавно великі європейці Ширак, Шредер і Запатеро буквально вистелили йому ліжко із трояндових пелюсток. (...) З подібної лояльності – невже причиною цього є газ і нафта? – Путін може лише тишком посміюватися. А що стосується відносин з Україною, то він знає, що “прозахідний” Ющенко не забуватиме про реальну політику і, відповідно, налагоджуватиме гарні стосунки з Москвою, - констатує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.