Дводенний саміт голів країн ЄС у Брюсселі завершився ухваленням прийняттям низки важливих рішень. Головне ж для лідерів було продемонструвати єдність.

Останнє, чого прагнули керівники країн ЄС, які зібралися на дводенний саміт у Брюсселі, це те, щоби й цю зустріч оглядачі та фінансисти вважали порожньою. Цього не сталося - саміт розродився одразу кількома очікуваними, а втім, надзвичайно важливими, як відзначають аналітики, для майбутнього спільноти рішеннями.
 
Насамперед було зроблено крок у бік розширення: Сербія отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу, після того, як Румунія зняла своє блокування. Румуни вимагали надання гарантій захисту для румунської національної меншини, що проживає у Сербії. Втім, останньої миті Бухарест від своїх претензій відмовився, що уможливило пропозицію сербській стороні.
 
Румунія і Болгарія надалі поза «Шенгеном»

На думку політологів, справжні причини румунського блокування крилися зовсім в іншому, а саме у бажанні привернути до себе увагу в питанні зняття обмежень на приєднання Румунії та Болгарії до шенгенської зони.
 
Втім, розгляд цього питання відклали до осені, насамперед, через різку й послідовну незгоду Нідерландів. У Гаазі вимагають від румунів реформування системи правосуддя, жорсткої боротьби з корупцією і організованою злочинністю.
 
Обидві країни приєдналися до спільноти ще 2007-го року, проте досі залишаються поза шенгенською зоною. Для приєднання до неї необхідна згода усіх країн ЄС. Президент Румунії Траян Басеску, коментуючи позицію Нідерландів, назвав її "безмежним знущанням". Тим не менше, нідерландців підтримує у цих вимогах і Фінляндія.
 
Фіскальний пакт
 

Ключовим же підсумком зустрічі чимало оглядачів називають підписання фіскального пакту, яке має посилити бюджетну дисципліну у спільноті. Нову угоду, що покликана унеможливити накопичення великих боргів, підписали 25 країн Євросоюзу за винятком Великобританії та Чехії. Канцлер ФРН Анґела Мерекель та голова Ради ЄС Ван Ромпей особливо наголосили на тому, що підхід до всіх боржників має бути уніфікованим, без будь-якої гнучкості та послаблень.

Крім того, лідери країн ЄС вирішили не змінювати керівництво, подовживши мандат чинного голови Ради ЄС бельгійця Германа Ван Ромпея ще на 2,5 роки. Альтернативних кандидатур не було.
 
Попередження Сирії

Лідери ЄС останнього дня саміту знайшли час і для того, щоби обговорити ситуацію у світі, зокрема в Сирії. Того ж дня стало відомо, що Франція планує закрити своє посольство у Дамаску, а прем’єр Великобританії Девід Кемерон попередив, що ключові фігури сирійського режиму постануть перед міжнародним правосуддям. Раніше цього тижня ЄС запровадив додаткові санкції проти Сирії.