Грецію щойно знову врятували від банкрутства. Однак чимало європейських політиків вважають, що новий велетенський кредит ще не поставить крапку у тривалій «антикризовій війні», епіцентром якої стала ця держава. У будь-якому разі, якщо європейська співдружність та МВФ вкотре йдуть на поступку, самі греки будуть змушені далі скорочувати витрати, бо тепер у державі постійно перебуватиме експертна група, що стежитиме за всіма фінансовими рухами.

 
Декілька тижнів дискусій, протистоянь та ультиматумів щойно завершилися рішенням дати Афінам черговий 130-мільярдний транш. Водночас приватні кредитори пішли на поступку, давши минулої ночі згоду списати частину грецького боргу.
 
І єврозона, і Європейський центральний банк, і Міжнародний валютний фонд цього разу зажадали від греків чітких гарантій того, що все обіцяне буде виконане незалежно від того, хто після квітневих виборів перебуватиме при владі.

Деякі болючі заходи економії мають впровадити вже зараз, тобто до надходження грошей.
 
Єврокомісар зрозумів грецьке значення «марафону»
 
«Греція буде змушена вдатися до деяких першочергових кроків та умов ще до кінця нинішнього місяця, – каже єврокомісар з валютної та економічної політики Оллі Рен. – Тільки так перше грошове надходження стане можливим. Греція має зробити рішучий крок».
 
«Але водночас є ще багато інших дій у майбутньому, бо програма (порятунку) розрахована на наступні роки», – додав єврокомісар, жартома зазначаючи, що тепер він зрозумів, чому «марафон» слово грецького походження.
 
Греція, що вже поставлена «на коліна», ще буде змушена терпіти постійний нагляд посиленої групи експертів від Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду.
 
«Ми проаналізуємо зменшення боргового тягаря, що його обіцяє приватний сектор. По-друге, до кінця лютого ми маємо переконатися у тому, чи виконує Греція свої зобов’язання. Тоді ми проаналізуємо нашу частину фінансування. Тож МВФ допоможе, але це залежатиме від низки факторів», – таким бачить подальший розвиток подій голова МВФ Крістін Лагард.
 
Характерно, що МВФ донині забезпечував третину кредитування програми допомоги Греції. Останнім часом мова йде про скорочення участі фонду до 10 відсотків, проте Крістін Лагрд, перебуваючи у Брюсселі, не підтвердила і не заперечила цієї інформації.
 
Можливий вихід Греції із єврозони мав би руйнівний характер – Верхофштат
 
Та найбільше тривог викликає те, що становище грецької економіки виявилося ще жалюгіднішим, ніж передбачали. Голова групи лібералів Європарламенту Гі Верхофштат вбачає найбільшу проблему саме у відсутності інвестицій і зростання економіки Греції.
 
«План порятунку Греції неврівноважений, бо дуже мало уваги приділяє структурним реформам. Рецесія триватиме, а криза не завершуватиметься без заходів, які повернуть приватні інвестиції до цієї країни», – заявив Верхофштат у вівторок європейським журналістам.
 
На думку євродепутата, ідея виходу Греції з єврозони, що була якось висловлена Німеччиною й підхоплена іншими, має руйнівний характер. Як тільки це станеться, то на черзі відразу постануть інші країни, зокрема, Португалія, Іспанія та Італія, вважає член Європейського парламенту.