Депутати Бундестангу мають голосувати щодо ключових моментів європейського стабілізаційного фонду EFSF. Досі планувалося, що тільки парламентський комітет з питань бюджету визначатиметься щодо головної лінії фонду. Однак після  зустрічі лідерів фракцій з канцлером ФРН Анґелою Меркель у понеділок, 24 жовтня у Берліні стало відомо, що у середу, за кілька годин до другого саміту ЄС у Брюсселі, німецькі депутати розглянуть питання «рятівної парасольки для євро».

У такий спосіб Меркель хоче заручитися чітким мандатом на переговори у Брюсселі. На саміті ЄС минулими вихідними не було ухвалено жодних рішень щодо функціонування і посилення фонду. Однак європейські політичні лідери обіцяють, що у середу рішення з'явиться. Під час розгляду цього питання у Бундестазі йтиметься також і про так званий  «ефект важеля»,  що має зробити фонд EFSF більш ефективним.

На бажання опозиції

Ще у п'ятницю християнські демократи та вільні демократи більшістю голосів у Бундестазі захищалися від вимог опозиції винести питання європейського стабілізаційного фонду на розгляд пленуму. Те, що канцлер ФРН пішла назустріч такому бажанню, пояснюється великим інтересом громадськості до теми боргової кризи, пояснюють у коаліційних колах. Шляхом винесення цього питання на загальний розгляд депутатів, очевидно, Меркель також зважає на хвилювання щодо значних ризиків для німецького бюджету. Крім того, у середу, ще перед візитом до Брюсселя, канцлер ФРН має виголосити офіційну заяву стосовно саміту ЄС. Опозиційні фракції привітали зміну курсу уряду. Однак СДПН, «зелені» та Ліва партія залишили відкритим питання стосовно того, як вони голосуватимуть.

При визначенні головної лінії стабілізаційного фонду EFSF йдеться про те, як забезпечити фонду обсягом 440 мільярдів євро захисний ефект, не потребуючи для цього додаткових гарантій європейських країн. Нині фонд може максимально надати 440 мільярдів євро рятівних кредитів. Оскільки боргова криза загрожує поглибленням, то посилюються побоювання, що ця сума може виявитися недостатньою. Тому країни єврозони хочуть мобілізувати більше капіталу, але так, щоб не мусити збільшувати власні гарантії.

Дві можливості для фонду

Під час переговорів європейських політиків у Брюсселі минулими вихідними йшлося про два варіанти, які могли б зробити рятівний фонд дієвішим. Один з них передбачає своєрідне страхове рішення: за такого сценарію, інвесторів мають спонукати до купівлі державних облігацій кризових країн єврозони завдяки тому, що фонд у крайньому разі  візьме на себе частину втрат. Друга можливість – особливий розділ фонду з коштами, які походять не від країн єврозони. За словами лідера фракції «зелених» Юргена Тріттіна, плануєься комбінована модель. Йдеться про розширення фонду, яке може сягнути трильйона євро.  Лідер фракції опозиційних соціал-демократів Франк Вальтер Штайнмаєр сказав, що тільки передача цього питання на розгляд всіх депутатів дає шанс на широку підтримку.

Стосовно запланованого списання боргів Греції, то за словами Тріттіна канцлер Меркель рахується з більшим від 21 відсотка обсягом списання, зокрема, від 50 до 60 відсотків. Впоратися з цим можливо лише за допомогою кращого забезпечення банків капіталом. «Німецький уряд передбачає, що потреба банків в рекапіталізації становитиме 100 мільярдів євро. Це означало б для німецьких банків додатково 5,5 мільярдів євро», - сказав Тріттін.

Берлусконі  під тиском

Прем'єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі у понеділок увечері, після гострої критики з боку ЄС, провів антикризове засідання уряду. Під час наради обговорювалася і підготовка до саміту ЄС, що має відбутися в середу. Зустріч, яка завершилася вночі, якогось результату не дала. Відповідно до заяви Берлусконі, його уряд захищається від порад Берліна та Парижа, які закликають  до рішучих заходів. Італії не потрібно читати лекції, а її банківська система сильніша від німецької або французької, вважає італійський прем'єр.

В рамках саміту ЄС, що відбувся днями в Брюсселі, і німецький канцлер Меркель, і французький президент Ніколя Саркозі провели розмови з Берлусконі. Його закликали до втілення в життя італійських програм заощадження та потребу до чіткого зменшення боргів Рима. Італія посідає друге місце після Греції за співвідношенням обсягу держаного боргу до річного ВВП.