Міністри фінансів та голови центральних банків країн-членів G20 під французьким головуванням продовжують обговорювати у Парижі економічні проблеми єврозони, яка може стати епіцентром другої хвилі глобальної фінансової кризи. Париж та Берлін розробляють спільний план дій виходу з кризи, відтак у Франції сподіваються отримати від кожної країни-учасниці зустрічі G20 пропозиції необхідних заходів, які покликані стабілізувати ситуацію. Незалежно від результатів зустрічі її європейські учасники переконані, що країни регіону мають взяти на себе більшу частину дій по боротьбі з кризою.

Франція та Німеччина обіцяють оприлюднити його під час саміту Євросоюзу, що відбудеться 23 жовтня. Стратегія подолання кризи в єврозоні заснована на трьох концептуальних напрямках: рекапіталізації європейських банків, погашенні державного боргу Греції та збільшенні розмірів Європейського фінансового фонду стабільності (FESF).

Питання залучення капіталу Міжнародного валютного фонду, яке обговорювалося під час зустрічі, розкололо західні країни та країни, що розвиваються, на два табори. Напередодні увечері учасники зустрічі не змогли домовитися щодо конкретної ролі МВФ у ході розв'язання проблем єврозони. Зокрема, вирішення питання щодо збільшення фінансових ресурсів Фонду зіткнулося з різними інтересами країн-членів G20.

З одного боку нові економічні потужності Китаю, Бразилії та Індії, до яких умовно додають Росію, дозволяють збільшити кошти Фонду, на чому їхні представники і наполягають. Згідно з інформацією джерела, наближеного до цих країн, повідомляє видання Les Echo, виділення допомоги у розмірі 350 млрд. дол. США було б достатнім для протистояння ймовірним потребам для контролю над фінансовою ситуацією в Італії, Іспанії, на Кіпрі або інших європейських країнах. Міністр фінансів ПАР Правен Горден (Pravin Gordhan) заявив, що коштів, якими володіє Європейський фінансовий фонд стабільності (FESF) та МВФ недостатньо для утримання ситуації. Бразилія пропонує також реформувати управлінські структури МВФ перед тим, як збільшити розміри його капіталу із залученням країн, що розвиваються.

З іншого боку, західні країни дотримуються іншої думки, для них капітал МВФ у розмірі 380 млрд дол. США є достатнім для залучення у випадку поглиблення кризи єврозони. Міністр фінансів Німеччини Вольфган Шаюбле (Wolfgang Schauble) відзначив, що у МВФ достатньо фінансових ресурсів, щоб виконувати покладену на нього місію по відношенню до боргової кризи єврозони, додавши, що європейські країни повинні виконати найбільшу частину роботи у цьому контексті.

Позицію європейців підтримують і США, які володіють 17% прав на прийняття рішення в МВФ. Зокрема, держсекретар Казначейства США Тіматі Гейтнер (Timothy Geithner ) відзначив, що "Фонд має достатньо ресурсів для врегулювання кризи".

Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард, у свою чергу, висловила занепокоєння, що фінансів Фонду може не вистачити у випадку погіршення кризи в єврозоні. За оцінками фахівців, у такому випадку МВФ необхідно буде щонайменше 840 млрд дол. США для рекапіталізації. Аналітики прогнозують малоймовірним встановлення домовленості з цього питання під час зустрічі в Парижі, і найімовірніше рішення про збільшення фонду МВФ буде ухвалено на саміті в Каннах 3-4 листопада ц.р.