Рейтингове агентство Moody's, котре вже вважає Грецію майже неплатоспроможною, застерігає країни єврозони – теперішня суперечка щодо фінського особливого права на гарантії при кредитуванні Греції може призвести до зволікання з рятівним пакетом, підштовхнувши Афіни до прірви. Що ж відбулося?

Фінський уряд, який мусить рахуватися з євроскептиками у парламенті, домовився з Афінами, що греки задля подальшої участі в рятівних акціях повинні надати Хельсінкі матеріальні гарантії. Минулого тижня, очевидно, дві країни домовилися, що Афіни депонуватимуть у Хельсінкі гроші, які походять, можливо, з інших рятівних кредитів, наприклад, від Німеччини. Фінляндія у такий спосіб свої ризики перекладає на плечі інших країн єврозони. Речник німецького уряду Штефан Зайберт днями висловив сумніви, що такі рішення можуть бути схвалені в середині єврозони. Так само і Єврокомісія у Брюсселі висловила занепокоєння стосовно двосторонніх домовленостей.

Саміт дав «зелене світло»

Фінляндія може пояснити свої дії, пославшись на рішення саміту від 21-го липня 2011-го року. Там, зокрема, зазначається: «У разі потреби укладається гарантійна угода, щоб країнам зони обігу євро з їхніх гарантій покривався збільшений ризик для Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF). У перекладі нормальною мовою це означає, що кредитори можуть вимагати від Греції гарантій або навіть заставу. Однак нідерландський міністр фінансів Ян Кеес де Ягер, чия країна належить до переліку платоспроможних членів єврозони, вважає поведінку Фінляндії нелегітимною. На його переконання, інші 15 членів єврозони повинні схвалити угоду між Афінами та Хельсінкі.

Австрія та Словаччина вже заявили, що хочуть також вимагати від Греції гарантій безпеки за свої рятівні кредити. Австрійський міністр фінансів Марія Фектер ще минулого тижня сказала, що немає жодного особливого закону, який би діяв лише для Фінляндії. Насправді рішення саміту 21-го липня сформульовані дуже відкрито, окремі країни там не називаються. Речник нідерландського міністерства фінансів вже сказав, якщо Фінляндія одержить «страхування» для своїх кредитів, то Нідерланди теж захочуть таких самих умов для себе. Якщо дедалі більше країн відмовлятимуться від солідарної відповідальності за «рятівну парасольку», перекладаючи ризики на плечі таких великих держав, як Німеччина чи Франція, тоді це означатиме затримку з подальшими кредитними вливаннями у Грецію, підозрюють у рейтинговому агентстві Moody's.

Єврокомісар з валютних питань Олі Рен закликав міністрів країн, які використовують євро, завершити дискусію до кінця серпня, оскільки вже в середині вересня Греція потребує наступного траншу з рятівного фонду – приблизно вісім мільярдів євро. Нині в Афінах працюють інспектори від ЄС, Європейського центробанку та Міжнародного валютного фонду, вони перевіряють грецькі дані щодо економічного зростання, бюджетних надходжень та заборгованості. Від висновку контролерів залежить доля наступного траншу.