НОВИНИ

24.06.2011 | Нагірний Карабах: можливий прорив
Джерело - УКраїнська служба "Радіо свобода"

По багатьох роках переговорів із мінімальними результатами щодо врегулювання конфлікту між Азербайджаном і Вірменією навколо Нагірного Карабаху на черговому саміті в російській Казані ймовірний прорив. Та навіть якщо сторони домовляться про основні засади цього врегулювання, шлях попереду ще буде сповнений викликів.


 



Напередодні саміту, на якому президенти Азербайджану й Вірменії зустрічатимуться в п’ятницю й суботу за участі президента Росії й дипломатів США і Франції в російській Казані, лунають оптимістичні ноти. Сподівання на прорив висловлюють не тільки оглядачі.
 
Президент Вірменії Серж Саргісян, виступаючи в середу перед депутатами Європарламенту в Страсбурзі, заявив те саме. «Я їду до Казані з оптимізмом і, звичайно, бажаю нам дійти спільного знаменника, бо і Вірменія, і Нагірний Карабах зацікавлені в якнайшвидшому вирішенні, яке принесло б справедливий і тривалий мир», – сказав Саргісян.
 
За його словами, документ, який обговорюватимуть у Казані, «не той, про який мріяла Вірменія», але він стане можливістю перейти до підготовки великої домовленості.
 
Президент Азербайджану Ільгам Алієв, виступаючи того ж дня в Брюсселі після зустрічі з президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу, був стриманіший.
 
«Ми – жертви агресії, і тому настрої в нашому суспільстві не такі, як у Вірменії. Тому, коли ми чуємо від президента Баррозу і лідерів провідних країн, що статус-кво має змінитися, це заохочує. Зміна статусу-кво означатиме зміну становища і кінець окупації», – заявив Алієв.
 
Найскладніше – попереду
 
Домовленості, про які має йтися нині, – лише узгодження основних засад, на яких мають грунтуватися подальші кроки.
 
Одна з них – повернення під контроль Азербайджану територій поза первісними адміністративними межами Нагірного Карабаху, які захопила й нині контролює самопроголошена й невизнана Нагірно-Карабахська республіка.
 
Крім того, це право на повернення біженців, головно азербайджанців, із цього сепаратистського регіону Азербайджану, замешканого колись переважно, а нині майже виключно вірменами за національністю.
 
Наступні пункти – домовленості про тимчасовий статус Нагірного Карабаху з гарантіями безпеки і самоврядування, а також про те, що остаточний юридичний статус цього регіону буде визначений колись у майбутньому.
 
На ухваленні цих перших домовленостей активно наполягають останнім часом США, Франція і Росія, які співголовують у так званій Мінській групі щодо Нагірного Карабаху. Вони значною мірою компромісні, і керівникам Азербайджану й Вірменії буде непросто здобути їм підтримку в своїх країнах.
 
Крім того, найважчі питання, серед яких референдум про самовизначення Нагірного Карабаху, відкладаються на невизначене майбутнє, та колись таки мають бути вирішені.
 
Велика ставка для Медведєва
 
А ще, як звертає увагу фахівець у справах Південного Кавказу з вашингтонського Фонду Карнегі за міжнародний мир Томас де Вал, питання Нагірного Карабаху дуже важливе для президента Росії Дмитра Медведєва, який влаштував у своїй країні вже цілу низку зустрічей керівників і чільних урядовців Азербайджану й Вірменії.
 
За словами аналітика, Медведєв, «втративши» Грузію після війни 2008 року, вирішив «зберегти» для Росії Вірменію з Азербайджаном і докладає до нагірно-карабахського врегулювання чимало особистих зусиль.
 
«Він розглядає це як справу престижу для себе, він хоче бути миротворцем, і це ще один сигнал у його прагненні до переобрання (2012 року), що він добре співпрацює з західними партнерами. Провал у Казані був би також і провалом Медведєва», – каже фахівець.


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект