Голова Єврогрупи Жан-Клод Юнкер минулими вихідними висловив своє занепокоєння з приводу того, що грецька криза може поширитися ще й на Італію. Підставою для такої заяви є те, що Італія перебуває на другому місці після Греції за розміром заборгованостей в Єврозоні: тут вони становлять 120 відсотків у порівнянні з економічними показниками інших європейських країн. Але незважаючи на це прем'єр-міністр Сильвіо Берлусконі не бачить можливості повторення "грецького сценарію".

"Ми переконані, що більше не будемо брати нових позик, уряд не буде передавати наступним поколінням борги цієї міжнародної кризи, наші діти не будуть платити за наші сьогоднішні труднощі",- заявив він під час вчорашнього засідання італійського сенату.

Політика руйнації

"Людина, яка зруйнувала цілу країну",- з таким заголовком вийшов останній номер британського журналу "The Economist". Щоправда, в англійському варіанті він звучав дещо брутальніше. У статті йдеться про Сильвіо Берлусконі – італійського прем’єр-міністра, "поціновувача" молодих жінок та підозрюваного у гучних правових скандалах. За всі роки, що він очолює уряд країни, Італія не зазнала економічного зростання. Чи буде вона наступною країною, яка опиниться у борговій кризі?

Програма уряду, яку Берлусконі представив цими днями в обох палатах італійського парламенту, має продемонструвати дієздатність та надійність. Проте американські рейтингові агенції так не вважають. У вівторок корпорація Moody’s своєю першочерговою метою назвала контроль за антикризовими зусиллями італійського уряду. У п’ятницю, 17 червня, рейтингова агенція вже повідомляла Італію про зниження її кредитоспроможності. Підставою для цього вона вбачає високі заборгованості країни та її дуже слабкі перспективи зростання.

Країна скучила за реформами

Вже декілька років економіка країни занепадає. Колишній комісар ЄС з питань конкурентоспроможності Маріо Монті звинувачує в цьому саме уряд Берлусконі. "Великою стратегічною помилкою було не затвердити програму зростання економіки. Тепер це відбивається на державному бюджеті країни і унеможливлює скорочення податків",- каже експерт.

Скорочення податків вимагає від Берлусконі і його партнер – політична партія "Lega Nord". Маріо Монті, який нині очолює добре знаний Міланський економічний університет "Bocconi", не бачить для цього жодної можливості, зважаючи на нереалістичність теперішнього бюджету країни.

"Є багато реформ, які б зараз можна було провести, і це варто було б зробити, аби зміцнити економіку Італії, але вони ніяк не вплинуть на зниження податків",- каже Монті.

Чи мають сенс тотальні скорочення?

Рейтингова агенція "Moody’s" має сумніви з приводу того, чи зможе уряд Берлусконі провести такі реформи. Для узгодження планів уряду існує так званий план "реалізації ризиків". Але Берлусконі на це не зважає: до 2014 року він планує представити збалансований держбюджет, міністр фінансів Джуліо Тремонті вже пояснив, як він буде втілений у життя: через скорочення у всіх галузях.

Голова Центрального банку Маріо Драґг застерігає уряд від таких кроків. "Аби зменшувати витрати поступово та розумно, не варто скорочувати все, що тільки можна скоротити. Подібні заходи уповільнять і без того повільне економічне зростання, і ми втратимо два відсотки внутрішнього валового продукту",- пояснює банкір.

Маріо Драґі як голова Європейського центрального банку особисто подбає про те, аби його рідна країна не пішла шляхом Греції. Повторення такого сценарію уявити важко: Італія – третя за розміром країна Євросоюзу. Тому цю кризу Єврозона навряд чи подолає.