НОВИНИ

07.02.2005 | Якою може бути співпраця НАТО і ООН
Джерело - Радіо "Німецька хвиля"

Кількість кризових регіонів у світі з року в рік не зменшується: варто лише назвати Ірак, Афганістан, Косово, деякі африканські країни, ізраїльсько-палестинський конфлікт. Політичні організації, такі як ООН чи Європейський Союз, намагаються врегулювати ці конфлікти, часто не маючи ”під руками” потужного військового важеля. Водночас НАТО, яке має штаби і війська, часто чекає політичної легітимації своєї участі. Про те, яку роль могло б відігравати НАТО у співпраці з ООН говорить в інтерв”ю Голова військового комітету НАТО Гаральд Куят.


Наприкінці минулого року НАТО потребувало для Афганістану чотири транспортних вертольоти і не могло їх знайти. Але ці вертольоти з”явилися одразу, коли в Південно-Східній Азії сталася катастрофа, викликана цунамі. З цього, здавалося б, дрібного факту, генерал Гаральд Куят робить далекосяжний висновок:


"Вертольоти для регіону катастрофи були надані Сьомим американським флотом. Він дуже швидко прибув у цей регіон. І з цього видно, що єдиною нацією, яка в змозі реагувати на виклики в усіх куточках світу, залишилися лише Сполучені Штати Америки."


Сполучені Штати були й залишаються і мотором у НАТО. Але генерал Куят розмірковує про самостійну політику застосування військових могжливостей альянсу. Для цього треба буде лише перейти до іншої системи планування, яка була б зосереджена на оперативних вимогах:


"Ми маємо поєднати три елементи. Нам треба мати свою розвідку, і вона повинна бути здатна завчасно визначати ризики і з них виводти оперативні потреби. На цій основі ми маємо будувати перспективне планування можливих сценаріїв розвитку подій".


Одним з регіонів перспективного використання сил НАТО міг би стати Близький Схід, де останні події свідчать про зближення позицій палестинців та ізраїльтян. Тому Генерал Куят розмірковує про те, що може зробити НАТО, якщо на Близькому Сході буде укладено мирну угоду:


"Я думаю, що НАТО є єдиною організацією, яка могла б утілити таку мирну угоду в життя – звичайно, за мандатом ООН і на прохання обох сторін. Хто ж іще мав би це робити, якщо не НАТО? Це складне завдання, без сумніву, дуже важке завдання, і саме тому за нього могло б взятися НАТО".


Отож, виходить, що НАТО не хотіло б робити якісь військові кроки без політичної легітимації з боку ООН. Але чому б тоді цим двом організаціям не співпрацювати тісніше? Ось що думає з цього приводу Гаральд Куят:


"Я вважаю, що ми в НАТО могли б більше робити для ООН. Ця організація виконує дуже важливе завдання, але в неї надто обмежені ресурси. НАТО ж є організацією, яка має для цього блискучі передумови. У нас є спільні командні структури, ми маємо величезний інструментарій для планування, в нас є сили швидкого реагування. Це означає, що в нас є всі можливості, щоб підтримувати ООН. І якщо ми це робитимемо, то, врешті, це сприятиме нашій власній безпеці. Тому моя думка: ми можемо це робити, ми повинні це робити".


Але якщо НАТО використовуватиметься як інструмент політики ООН в усьому світі, то дуже гостро постає питання участі в цих місіях приміром, німецьких солдатів. Адже німецький Основний закон забороняє німецьким солдатам брати участь у воєнних операціях, які не пов”язані з безпекою самої Німеччини. Такий пасаж записаний до констиитуції з огляду на надто непросту німецьку історію. Німецький генерал Куят дотримується тут такої думки:


"Я вважаю, що саме німці мали б брати участь у таких миротворчих місіях. Наша історія є вимогою це робити, а не перепоною цьому. Немає іншої армії, окрім бундесверу, яка б так ретельно готувала своїх солдатів до таких місій. І тому наші солдати мають найкращі передумови, щоб брати участь у важких миротворчих операціях".


 



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект