Цього року українська діаспора Латвії відзначає своє 100-річчя. Ювілейні заходи, які триватимуть протягом року, місцеві українці розпочали науково-практичною конференцією, в перебігу якої не лише згадували історію українства Латвії, але й обговорювали перспективи збереження національної ідентичної в умовах глобалізації. Відбулися також перша вистава новоствореного Українського народного театру Латвії, презентація збірки поезій місцевого українського поета Костя Оверченка «Я бачу Україну Україною» та рок-проект «Київ-Рига».

Українці у Латвії живуть із давніх часів, однак організоване українське життя на латвійських теренах бере початок від заснованого 16 січня 1911 року товариства «Громада». Ця організація мала свій хор, драматичний гурток та касу взаємодопомоги, проводила різноманітні культурно-мистецькі заходи. Зокрема, у 1914 році «Громада» широко відзначила 100-річний ювілей Тараса Шевченка.

Дослідник історії українства Латвії, доктор історичних наук Ерік Єкабсонс вважає, що українці були й залишаються важливою складовою латвійського суспільства.

«Я, як і більшість представників мого народу, вважаю, що українці є однією з найбільш величних націй Європи, безперечно, одним із найгероїчніших народів в історії, починаючи від середньовіччя до наших днів. І ми повинні дивитися на українців як на приклад того, як вони добре тут зберігають свою національну ідентичність. А також, як вони вміють цінувати місце, де проживають – Латвію», – зазначив латвійський історик

Період національного відродження

Наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття розпочалося відродження українського руху в Латвії. Українці із латишами боролися за відновлення незалежності Латвії у «Народному фронті», були з ними поряд у «живому ланцюгу» Балтійського шляху, стояли пліч-о-пліч на барикадах у 1991 році.

Наразі Латвія часів «Атмоди» (Відродження) була й для України прикладом боротьби за незалежність.

«Хіба зміг бути ланцюг злуки від Києва до Львова й Івано-Франківська, якщо б тут на берегах Балтійського моря балтійці не стояли, тримаючись за руки і виборюючи свою незалежність», – зауважив український поет Іван Драч, який приїхав до Риги на святкування 100-ювілею української діаспори.

Саме у цей період у Латвії створюються українські товариства, яких сьогодні нараховується 16, організовується єдина у Балтії Ризька середня українська школа. Латвійські українці мають свій часопис та радіо, створено Український інформаційний центр та Ресурсний центр для іммігрантів із України, є також Центр соціальних досліджень «Етнікос».

Президент Латвії Валдіс Затлерс у своєму вітанні з нагоди 100-річчя української діаспори висловив переконання, що українці збагачують латвійське суспільство своїм внеском у різні галузі – культуру, освіту, мистецтво та виробництво.

Нове тисячоліття – нові виклики

Водночас сьогодні латвійська українська громада Латвії переживає процеси трансформації із діаспори 20-го століття у діаспору 21-го, перед нею стоять виклики третього тисячоліття.

Учасники конференції «100 років української діаспори в Латвії. Історичний досвід та перспективи збереження національної ідентичності в умовах глобалізації» відзначили, що негативний демографічний баланс, асиміляція, значна еміграція, низька активність та погане знання української та латиської мов – основні сучасні проблемні питання латвійських українців.

«У 1989 році, ще за радянського перепису населення, українців у Латвії було 92 тисячі 100 осіб, у 2000 році – 63 тисячі 600, а на 1 липня минулого року – 55 тисяч 200», – зазначив про динаміку зменшення кількості українців у Латвії співголова Спілки українців Латвії Володимир Строй.

Наразі кажуть, що яким буде українство Латвії в наступні десятиліття, – вирішувати молодому поколінню латвійських українців. Зокрема, і тим, які 30 березня цього року зареєстрували у Латвії Український центр молоді і дітей та збираються у рамках святкування 100-річчя української діаспори провести восени в Латвії міжнародний молодіжно-дитячий фестиваль.