У понеділок міністри закордонних справ країн ЄС розширили перелік білоруських чиновників, яким заборонений в’їзд на територію співдружності. До «чорного списку», де значаться Олександр Лукашенко та ще 157 представників білоруської влади, додали ще 19 імен. Це – судді, прокурори, що розглядали справи представників опозиції, а також керівники вишів, із яких виганяють студентів, які брали участь у протестах проти режиму Лукашенка.

Нинішнє рішення Євросоюзу щодо нових «нев’їзних» білоруських чиновників – закономірне та логічне, кажуть у ЄС. Адже невдовзі після виборів 19 грудня та наступних масових арештів маніфестантів у Мінську Європа наклала на представників режиму Лукашенка низку санкцій та висунула вимогу негайно звільнити всіх політичних в’язнів.

Але цього не сталося. Натомість затримки активістів, суворі судові вироки і тиск на правозахисників, незалежних журналістів у Білорусі продовжуються. Як наслідок, список персон нон-грата щойно поповнився новими іменами, а на активи цих осіб у закордонних банках мають накласти арешт.

«Це ще й особи, які були залучені до судових процесів, що нині тривають. Серед них також особи, які виключають людей із університетів. Це два сектори, за якими ми наразі спостерігаємо», – пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода голова зовнішньополітичного відомства Швеції Карл Більдт.

Про Лукашенка у ЄС не забули

Зустрівшись у Брюсселі, міністри закордонних справ європейської співдружності намагалися довести, що, попри «гарячі» події у Північній Африці, наслідки катастрофи та ядерну кризу в Японії, білоруські післявиборчі репресії й тиск на опозицію все ж не залишаються поза увагою.

«Ми занепокоєні ситуацією в Білорусі та засуджуємо арешти, суди й вироки на політичному ґрунті, що тривають і які стосуються представників неурядових організацій та лідерів опозиції, – зазначає Катрін Аштон, яка координує зовнішню політику Євросоюзу. – Вони повинні бути негайно звільнені. Залежно від того, як далі розвиватимуться події у Білорусі, ми готові розглянути наступні цілеспрямовані заходи в усіх напрямках співробітництва».

Тому, зачиняючи двері Європи для провладних білоруських чиновників, Євросоюз водночас обіцяє полегшити рух та взаємні контакти з пересічними громадянами цієї країни. Польща, Литва й Швеція вже зробили доступнішими свої довгострокові національні візи для громадян Білорусі, каже міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт.

«Наразі ми намагаємося спростити процедури насамперед для студентів та молоді, – пояснює він. – Це означає, що ми видаємо візи на триваліший період, і вони безкоштовні. Не для кожного, звичайно, бо в Білорусі є люди, що спроможні платити, тобто бізнесмени й інші. Але ми це робимо для молоді й так чинять, загалом, всі зацікавлені держави».

Фінансування громадянського суспільства Білорусі зросте

Того ж дня Європейська комісія підтвердила намір у чотири рази збільшити фінансову підтримку правозахисних організацій, незалежних ЗМІ та жертв політичних репресій у Білорусі.

Штефан Філе, єврокомісар із питань розширення та сусідства, каже, що Європа солідарна з білорусами та громадянським суспільством їхньої держави. У лютому на донорській конференції у Варшаві білоруському опозиційному рухові вже пообіцяли 87 мільйонів євро.

Водночас комісар Філе запевнив, що з європейського бюджету, призначеного для східних сусідів, гроші не використовуватимуть на потреби держав південного Середземномор’я. Таку ідею, з огляду на арабські революції, раніше висували Іспанія та Франція.