НОВИНИ

21.02.2011 | Расмуссен: Яке місце України в Євроатлантичній системі базпеки?
Джерело - Євроатлантика

НАТО прагне подальшого розвитку відносин з Україною, і саме цим обумовлений візит до Києва Генерального Cекретаря Північно-Атлантичного Альянсу Андерса Фога Расмуссена, який відбудеться у наступний четвер. Напередодні поїздки пан Расмуссен поділився своїми очікуваннями від неї з українськими журналістами, акредитованими в Брюсселі.


 


Запрошення відвідати Україну Генеральний секретар НАТО отримав від президента Віктора Януковича ще у вересні минулого року під час їхньої зустрічі в Нью-Йорку. Втім, реалізувати його зможе лише наступного тижня. За цей час відбулося багато різноманітних подій, які тією чи іншою мірою можуть відбитися на двосторонній співпраці Києва і НАТО. Однак головне, за словами пана Расмуссена, залишається незмінним – бажання співпрацювати задля підвищення безпеки.


 


Керманич альянсу переконаний, що безпекові проблеми сьогодні набули транснаціонального характеру. Це стосується і тероризму, і піратства, і розповсюдження зброї масового знищення, зокрема, ядерної. А тому і відповідь на ці загрози потрібно шукати спільно:


 


"Мій головний месидж – НАТО хоче підтримати співпрацю і консультації на високому рівні з Україною. Сказавши це, я маю підкреслити, що ми повністю поважаємо право України обирати її шлях в галузі зовнішньої політики і політики безпеки, а також приймати рішення щодо відносин з НАТО, але з боку НАТО ми зацікавлені в підтримці міцних зв'язків з Україною. Це моє основне послання. І звичайно, я сподіваюся, що в ході дискусій з політичними лідерами в Києві ми визначимо, де ми можемо посилити нашу практичну співпрацю".


 


Одним з можливих напрямків посилення співробітництва може стати направлення інструкторів до Афганістану. Як відомо, Північно-Атлантичний Альянс планує вже в цьому році розпочати поступову передачу контролю над ситуацією в країні афганським силам безпеки. Разом із тим, інструкторів для підготовки афганських солдатів та поліцейських не вистачає.


 


"На сьогодні ми маємо 270 тис. солдатів і поліцейських. Ми поставили мету досягти рівня в 300 тис. до кінця року. Ми дуже високо цінуємо внесок України в нашу місію в Афганістані, але я також скажу під час переговорів в Києві, що ми чекаємо більшої кількості інструкторів. Наша місія в Афганістані буде виконана, коли афганці зможуть взяти відповідальність самі", - заявив Андерс Фог Расмуссен.


 


Під час зустрічей Генерального секретаря НАТО з керівництвом України, очевидно, що не залишиться поза увагою і тема створення системи протиракетної оборони. Рішення про створення такої системи було схвалено на саміті НАТО в Лісабоні у листопаді минулого року. Тоді ж Альянс запропонував Росії приєднатися до участі в спільному захисті від ракетної загрози. Водночас, поки складно сказати, як виглядатиме ця спільна система, чи, можливо, дві системи, що координуватимуть свої дії. Україну, звичайно ж, не обходить питання щодо її місця в цьому глобальному проекті. Але шукати відповіді на це разом з Києвом готовий і Генеральний секретар НАТО Расмуссен:


 


"Я думаю, що стосується остаточної архітектури системи ПРО, вона сильно залежатиме від того, хто братиме в ній участь і хто зможе і робитиме свої внески в її створення. Що я б хотів вивчити під час мого візиту до України, це яким може бути український внесок в Євроатлантичну архітектуру протиракетної оборони, і це, звичайно, буде взято до уваги".


 


Окремо зупинився пан Расмуссен і на темі відносин з Російською Федерацією. Він нагадав, що у листопаді на саміті НАТО-Росія в Лісабоні було надано нового поштовху двостороннім відносинам. Москва і Брюссель домовилися частіше зустрічатися і обговорювати всі безпекові питання. Таке “потепління” у відносинах Росії та НАТО має піти на користь і Україні, переконаний генсек НАТО.


 


Що ж до відмови офіційного Києва від членства в Альянсі, то ця тема, здається, керівництво НАТО зовсім не турбує. Андерс Фог Расмуссен заявив:


 


"Я думаю, що це було чітко пояснено новим Президентом, що у нього немає намірів просити про членство в НАТО. У порівнянні з політикою попереднього політичного лідерства - це зміна орієнтації. Моя ж відповідь така: ми повністю поважаємо це! Вирішувати має Україна, український народ. З боку НАТО – ми продовжуватимемо співпрацю, наші двері залишаються відкритими, але це нашим партнерам вирішувати, які відносини у нас будуть в майбутньому".


 


 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект