У Києві триває п’ятнадцятий раунд переговорів між Україною та ЄС про створення зони вільної торгівлі. Переговірники вже назвали цю зустріч стратегічно важливою, адже вона визначить подальшу тактику завершення переговорного процесу. Експерти переконані, що так швидко досягти згоди сторонам не вдасться, адже є непорозуміння щодо аграрних ринків. 

Основними питаннями порядку денного переговорів уже традиційно є лібералізація товарних ринків, торгівля послугами, санітарні та фітосанітарні заходи, торговельні аспекти енергетичної співпраці. В уряді запевняють, що зараз позиції сторін щодо підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС узгоджені на 90%, і лише 10% - це спірні питання, які потребують обговорення.

Тож прем'єр-міністр України Микола Азаров висунув ідею розділити цю угоду на дві: зараз підписати домовленість щодо тих позицій, які повністю узгоджені, а ті позиції, щодо яких триває дискусія, винести в наступну угоду. Консенсусу сторони ніяк не можуть дійти щодо агропромислового сектору.

Хто кого?

Чи погодиться Євросоюз на поетапне підписання угоди і чи "дотисне" Україну погодитися на невигідні їй умови торгівлі сільгосппродукцією, невідомо. Однак керівник Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло припускає, що саме доступ до аграрних ринків став каменем спотикання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС.

"Європа має традиційно високий захист своїх аграрних ринків. Вона, очевидно, не бажає пускати українську продукцію на ці ринки. Я підозрюю, що насамперед на перешкоді стають наші найближчі сусіди - нові члени ЄС, які бояться проникнення української сільгосппродукції на свою територію",- зазначив в інтерв’ю Deutche Welle Ярослав Жаліло. Він додав, що, як відомо, Україна має потужний агропромисловий потенціал. І український уряд планує збільшити найближчими роками обсяги виробництва продовольчої продукції.

Між іншим, 18 лютого буде рівно три роки, як Україна та Євросоюз почали переговори про угоди про зону вільної торгівлі.