Низка світових експертів, включно з відомим американським інтелектуалом і філософом Френсісом Фукуямою, аналізує нові революції в арабському світі і порівнює їх із недавніми «кольоровими революціями» в Україні, Грузії та Киргизстані. У газетах також попереджають, що Москва боїться нових газово-нафтових домовленостей президентів України й Азербайджану Януковича й Алієва і що Баку дав Києву «новий козир у переговорах із російською стороною». Європейські видання також інформують про незадоволення в Брюсселі забороною української Генпрокуратури на виїзд Юлії Тимошенко за кордон.

Європейське видання часопису «Волл Стріт Джорнал» публікує думки експертів про перебіг демократичних революцій в арабському світі, де події в Єгипті, Тунісі порівнюються з «кольоровими революціями» в Україні, Грузії, Киргизстані. Саймон Ніксон наголошує у своїй статті в згаданій газеті, що однією з суттєвих причин бунтів у Єгипті стала висока ціна на харчі, бо в цій країні, за даними світових експертів, витрати на продукти харчування становлять понад 40 відсотків сумарного споживчого бюджету пересічного єгиптянина. Саймон також додав, що «така ж ситуація в Тунісі, Алжирі, Марокко, і непокоять такі країни, як Пакистан – ядерні держави, де витрати на харчі перевищують 40 відсотків споживчого бюджету. Різке підвищення цін на продукти харчування в цих країнах неминуче має значно більший вплив на життєвий рівень, аніж у США, де такі витрати становлять лише 7 відсотків бюджету, у Японії – близько 9 відсотків, у Великій Британії – 14 відсотків».

Тут же «Волл Стріт Джорнал» оприлюднила думки відомих світових експертів про події в Єгипті. Зокрема, відомий американський інтелектуал, історик та філософ Френсіс Фукуяма каже, що «демократія не народжується раптово, відразу після того, як диктатор відходить, і навіть після перших вільних та справедливих виборів. Кольорові революції в Грузії, Україні й Киргизстані, як і американське втручання в Афганістані, Іраку незмінно розчаровували надії їхніх попередніх гравців, не призводячи до ефективного демократичного правління».

Московська «Нєзавісімая газета» стверджує, що у Москві побоюються, «щоб транзит російської нафти до ЄС не був зірваний її сусідами». Маються на увазі угоди України, Азербайджану й Білорусі щодо прокачування азербайджанської нафти через український нафтогін «Одеса – Броди» до Білорусі, з використанням відгалуження нафтогону «Дружба», котрий гарантує російський нафтовий транзит до Європи. Хоча Москва, як цитує видання експертів, може виявити скоріше своє політичне невдоволення цими енергетичними угодами, насамперед, Києва та Баку, що «несе політичні ризики у стосунках із Росією» для цих країн. Аналітики також вважають, що цими угодами з Баку «Україна посилює свою енергетичну безпеку… та гарантує поповнення бюджету за рахунок транзиту».

Європейське видання Euractiv інформує, що голова Європарламенту Єжи Бузек «розчарований забороною Києва на європейську подорож Юлії Тимошенко». Йдеться про те, що українська Генпрокуратура не надала одній з лідерів української опозиції, главі БЮТ, яка перебуває під підпискою про невиїзд, права на візит за кордон. Зокрема, Euractiv зауважує, що, «як економіст за освітою, Юлія Тимошенко до її політичної кар’єри була успішною, хоча й суперечливою діловою жінкою в газовій промисловості, що дозволило їй, за деякими оцінками, стати однією з найбагатших в Україні». Видання з Брюсселя також наводить слова речника голови Європарламенту про жалі Єжи Бузека щодо втраченої можливості зустрітися з Юлією Тимошенко 2 лютого в Брюсселі, щоб обговорити тут перспективи української опозиції. Euractiv також нагадує, що деякі з великих політичних сил у Європарламенті раніше вже засуджували кримінальну справу проти Тимошенко в Києві як спробу «залякування опозиції та прояв зростання авторитарних тенденцій в Україні».