У Брюсселі відбулася масова маніфестація бельгійців проти тривалої політичної кризи в країні і відсутності повноважного федерального уряду протягом багатьох місяців.
Щонайменше, 15-20 тис. демонстрантів, за даними брюссельської влади, пройшли в колоні по бельгійській столиці. Згідно з даними організаторів, на вулиці вийшли 25 тис. осіб.
У маніфестації, яка отримала назву "Ганьба", беруть участь бельгійці різних політичних поглядів, які представляють як нідерландськомовне, так і франкофонне населення країни.
Організатори маніфестації, які скликали демонстрантів в основному по інтернету, - п'ятеро молодих бельгійців у віці від 20 до 27 років (четверо фламандців і один франкофон).
Вони закликали учасників акції не афішувати своїх політичних уподобань, а виступити з нейтральною позицією громадян, яким набридли політичні чвари всередині правлячої коаліції, не здатної вже сім з половиною місяців після виборів 13 червня 2010 року знайти компроміс для формування уряду.
"Хочемо уряду!", - скандують по ходу маніфестації групи молодих людей, одягнених в біле. Своєрідний спосіб нагадування "демонстрацією ганьби" увійшов в історію після "білого маршу" 1996 року, коли в маніфестації пам'яті жертв педофіла Марка Дютру, від яких здригнулася вся Європа, взяли участь 300 тис. чоловік.
У маніфестації Ганьба беруть участь представники фламандського інтелектуального та мистецького середовища, які провели в п'ятницю у Брюсселі акцію протесту проти націоналістичної та сепаратистської політики головного переможця виборів 13 червня 2010 року - партії Новий фламандський альянс, безкомпромісність якої, у першу чергу, пов'язують з труднощами у переговорах про формування федерального уряду.
Серед демонстрантів знайшлися і люди з гумором, що несли іронічні гасла: "Немає уряду, немає проблем!".
У неділю в Бельгії настав 224-й день без повноважного уряду. Управлінські функції виконує тимчасовий кабінет, що подав у відставку ще навесні 2010 року міністрів. Таким чином, у січні був побитий європейський рекорд тривалості урядової кризи 1977 року в Нідерландах (208 днів), і Бельгія рухається до світового рекорду, що належить Іраку, який у 2009 році формував свій урядовий кабінет 289 днів.
Суть проблеми, що роздирає країну, зводиться до того, що фламандці (60% населення федерації, що налічує близько 11 млн бельгійців) вимагають посилення автономії регіону Фландрії, зокрема в тому, що стосується податкових зборів та соціального забезпечення.
Франкофони прагнуть не допустити подальшої децентралізації країни з побоювання втратити частину бюджетного фінансування за рахунок більш багатої Фландрії, а також, тому що вони бачать у цьому сигнал до поділу країни.
Раніше, 6 січня повідомлялося, що переговори між головними бельгійськими партіями знову провалилися, а посередник пішов у відставку.
|