Міжнародні експерти однією з найважливіших подій 2010 року у царині європейської безпеки назвали проголошення Україною позаблокового статусу. Ухвалення нової Доктрини внутрішньої та зовнішньої політики України спричинило переформатування безпеки в Європі, посиливши російський фактор і змусивши держави Центрально-Східної Європи переглянути національні оборонні стратегії. А всередині України донині вирують пристрасті довкола позаблокового статусу держави та її національної безпеки.

Ухвалений весною закон «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» зняв з порядку денного питання інтеграції до НАТО і закріпив позаблоковий статус України. На думку експертів Центру досліджень миру та конверсії, поміж іншого, ідеться про відмову Києва реформувати і модернізувати Збройні Сили та підвищувати обороноздатність держави. Це у свою чергу підвищить рівень загроз і ризиків для національної безпеки країни як ззовні, так і зсередини. Адже недієздатна армія – гарний подарунок «п’ятій колоні», тобто, тим політичним силам в Україні та поза її межами, які виступають проти суверенітету української держави та зазіхають на її територіальну цілісність, вважають київські експерти Михайло Гончар та Віктор Чумак.

З ними згоден фахівець з військових питань Григорій Перепелиця. Він переконаний, що позаблоковий статус України «розв’язує руки» агресивній політиці Росії, посилює її вплив на формування систем регіональної та європейської безпеки.

Не варто сподіватись, що відмова України від можливості вступити до НАТО змінить політику Кремля стосовно української держави. Водночас, позаблоковість є «гальмом» для співпраці України з НАТО, вважає Перепелиця: «Говорити, що позаблоковий статус буде сприяти військово-технічному співробітництву з НАТО – це не знати механізмів і правил, які встановлені альянсом у сфері військово-технічної кооперації. Тому що НАТО цю кооперацію розвиває перш за все серед своїх союзників, тобто, серед країн альянсу. Адже кооперація підганяється під принцип колективної оборони, озброєння мають бути сумісними».

«Майбутнє – за співпрацею України і НАТО»

Тим часом, Посол України при НАТО Ігор Долгов стверджує, що закріплення позаблокового статусу України «зменшує напруженість» у стосунках між альянсом та Росією, дозволяє стабілізувати регіональну та європейську безпеку. І, водночас, дозволить Україні тісніше співпрацювати із країнами-сусідами – як членами альянсу, так і членами Організації договору колективної безпеки СНД.

Долгов також відзначив: «Практичне партнерство між Україною і НАТО – наше майбутнє. У цьому році, уже після виборів Президента, Україна значно розширила свою взаємодію з альянсом. Отже, від лозунгів і від закликів щодо набуття членства України у НАТО, ми перейшли до практики. Такий формат співробітництва на сьогодні є оптимальним як для України, так і для НАТО, так і для ситуації в європейські безпеці у цілому».

Ігор Долгов повідомив, що Київ і Брюссель погодили спільні акції у рамках Хартії «Партнерства задля миру», та Щорічного плану співпраці. За словами дипломата, на порядку денному для України залишається проблема офіційного визнання гарантій її безпеки з боку міжнародного співтовариства. Над цим і працюватимуть українські дипломати у наступному році.