За майже дев’ять років успішного використання єдиної європейської валюти скептиків євро так і не поменшало. Навпаки, перспективі ввійти до єврозони навіть противляться. 

«Запровадити нині євро було б економічною і політичною дурістю», - так жорстко днями висловився в одному з телевізійних шоу чеський прем’єр-міністр Петр Нечас. За його словами, Чехія задоволена власною кроною, яка нині дозволяє країні набагато гнучкіше реагувати на економічні перипетії. Вступати до єврозони чеський уряд у наступні роки навіть не планує. А оскільки в угоді про вступ Чехії до ЄС не вказано конкретної дати для запровадження єдиної європейської валюти, то й очікувати його не варто до 2014 року, поки правляча коаліція Нечаса залишатиметься при владі.

Чехія – лише один приклад скептицизму по відношенню до євро. У часи дискусій щодо збільшення рятівного фонду для допомоги Греції та Ірландії кількість незадоволених єдиною європейською валютою зростає. Тож, міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле навіть не виключає їх об’єднання в таку собі партію «Анти-євро». В інтерв’ю німецькому виданню «Bild» політик зокрема наголосив на необхідності пояснювати людям переваги євро, який захищає їх від турбулентності глобалізації значно краще, ніж будь-яка національна валюта. «Без євро кожен німець був би біднішим, - цитує Шойбле популярне видання. – Євро добре допоміг нам вистояти в кризу».

Невтішна статистика

Утім, переконати, приміром, громадян Німеччини, що вони мають допомагати збанкрутілим грекам чи ірландцям, заощаджуючи та відмовляючись від чогось, марно. Як свідчить нещодавнє опитування ARD-DeutschlandTREND, з кожним роком євро стає у Німеччині все менш популярним. Свого часу 45 відсотків опитаних німців ствердно відповіли на запитання, чи вбачають вони для себе особисто у запровадженні євро лише шкоду. Після кризи у Греції кількість противників зросла до 63 відсотків. А 57 відсотків німців взагалі хотіли б повернути в обіг стару надійну дойчмарку. Оглядачі побоюються, що і політичні партії Німеччини невдовзі підхоплять настрій виборців. Питання лише в тому, хто зможе очолити рух «анти-євро».