Понад рік, з вересня 2009 року, після відставки президента Володимира Вороніна молдовський парламент не міг обрати главу держави. Це спричинило довготривалу політичну кризу, розв´язання якій сподівалися знайти після дострокових виборів до парламенту.
Оптимізм прозахідних партій
Однак, після підрахунку майже всіх голосів (95 відсотків) сценарій продовження кризи здається цілком реальним. Три прозахідні партії, які донині входили до урядової коаліції Молдови, отримали понад 50 відсотків голосів виборців. «Це перемога над комунізмом», - прокоментував лідер Ліберал-демократичної партії Молдови, прем’єр-міністр країни Влад Філат. Його партія набрала найбільше голосів серед трійці переможців. Завдяки тому, що однодумці Філата з Демократичної і Ліберальної партії отримали теж достойні результати, прозахідні сили мають 57 із 101 місця в парламенті Молдови. Утім, для обрання президента треба мати 61 голос.
Комуністи не хочуть здаватися
Водночас комуністи теж не готові здаватися. За ними, за останніми даними – 41 відсоток голосів виборців, тобто 44 мандати. Їхні лідери не коментують попередні результати. «Ті, хто нині вже п’є віскі, а ми знаємо, що шампанське вони не полюбляють, радіють зарано. Через деякий час, коли будуть офіційні, легальні цифри, ми все прокоментуємо», - сказав, реагуючи на перші дані екзит-полів один з лідерів молдовських комуністів Марк Ткачук.
Молдовським комуністам вдалося у вересні сприяти провалу ініційованого урядом референдуму щодо прямих всенародних виборів глави держави. До цього вони двічі «провалювали» на виборах у парламенті кандидатів на посаду президента. І поки не спостерігається тенденцій до того, що комуністи змінять свої позиції.
Криза триватиме
Тобто, резюмують спостерігачі, треті за неповних два роки парламентські вибори в Молдові навряд чи вивели країну з глухого політичного кута. Попереду – непрості коаліційні переговори й, дуже ймовірно, продовження кризової ситуації.
|