Майбутня зустріч лідерів України і Росії не буде безхмарною, пише журналіст видання Независимая газета Тетяна Івженко.

Завтра в Москві відбудеться чергове засідання українсько-російської міждержавної комісії на рівні президентів. Хоча офіційно про порядок денний переговорів Дмитра Медведєва і Віктора Януковича практично нічого не повідомляється, однак експерти впевнені, що головними темами стануть газові проблеми і бізнес-інтереси російських інвесторів в Україні.

З Москви Янукович відправиться до Ялти, де в суботу зустрінеться з російськими бізнесменами в рамках Чорноморського економічного форуму.

Напередодні зустрічі президентів України і РФ в українсько-російських відносинах з'явилися нові інформаційні лінії. Першу хвилю викликала заява Януковича про неможливість передачі газотранспортної системи України під контроль будь-якої третьої сторони, в тому числі і Газпрому. Тим самим український лідер поставив під сумнів один з найважливіших для російської сторони проектів - створення СП між Нафтогазом і Газпромом, вважає експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. На його думку, Янукович вважає кращим створення багатостороннього газотранспортного консорціуму, формат якого передбачає збереження в держвласності України всій стратегічний інфраструктури. Це суперечить позиції російської сторони.

Якщо раніше експерти вказували на слабкість української позиції, то в середу ситуація для Києва ще більш ускладнилася: Верховний суд України підтвердив кілька раніше винесених судових вердиктів, зобов'язавши компанію Нафтогаз України повернути компанії "РосУкрЕнерго" (РУЕ), близько 12 млрд. куб. м газу. Як відомо, цей газ був переведений на баланс української держструктури в 2009 році, коли Юлія Тимошенко добилася усунення компанії-посередника з ринку поставок газу в Україну. Відповідне рішення приймалося з Газпромом, який виступав співвласником РУЕ і якому РУЕ на той момент заборгувала за постачання газу в Україну. Представники колишнього уряду стверджують, що українська сторона викупила спірний газ у Газпрому, але РУЕ стала через суди добиватимуться повернення відібраного газу.

Для Нафтогазу, який перебуває в складному фінансовому становищі, виконання судового рішення означало б катастрофу, сходяться на думці галузеві експерти. Тим більше що уряду Миколи Азарова поки не вдалося умовити Газпром переписати чинні газові контракти, щоб таким чином знизити ціну на газ. "Весь комплекс газових проблем не буде вирішено в ході переговорів глав держав. Але навіть якщо Янукович і Медведєв відкладуть складну тему, вона в будь-якому разі погіршить загальну атмосферу зустрічі", - вважає Корольчук.

Джерело, наближене до українського уряду, підтвердило  НГ, що  справжнього моменту вихід зі складної ситуації не знайдено, - в України і Росії розходяться позиції щодо оптимального формату газового співробітництва: "Москва штовхає нас на білоруський шлях, ставлячи знак рівності між партнерською співпрацею і передачею стратегічних об'єктів держвласності під контроль Росії. У нас протилежне бачення національних інтересів і економічних пріоритетів". Чиновник зазначив, що в інших галузях проекти співробітництва просуваються не без проблем, але набагато більш успішно: "Глави держав підпишуть угоди про взаємодію в авіапромі, у сфері атомної промисловості співпраця вийде на якісно новий рівень".

"Українсько-російські відносини вже багато років були і залишаються сферою, в якій тісно переплетені співробітництво, партнерство і конфліктність. Як раніше, так і зараз є багато питань, які не можуть бути вирішені одними лише заклинаннями про дружбу", - зазначив заступник керівника Центру імені Разумкова Валерій Чалий. На його думку, планомірна робота і складний пошук компромісів між Україною і Росією зараз часто сприймаються як охолодження відносин з двох причин: "По-перше, завершився період надпропозицій з боку України: якщо у питаннях продовження термінів базування флоту або в гуманітарній сфері команда Януковича з легкістю йшла на поступки, то там, де справа стосується економічних інтересів і національної безпеки, офіційний Київ зважує кожен крок і діє обережно. По-друге, інформаційний супровід такого важливого напряму зовнішньої політики, як відносини з Росією, не витримує ніякої критики. Готуються засідання міждержавної комісії, переговори глав держав - а інформації немає, чиновники відбиваються загальними фразами".

Ситуація породжує багато чуток і домислів. Чергова їх хвиля з'явилася після заяви секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїси Богатирьової про бажання і намір України взяти участь у створенні європейської системи ПРО.

Експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець впевнений, що ця тема не стане предметом обговорення президентів: "Обладнання українських радіолокаційних станцій створювалося в 1960-і роки. Воно несумісне з сучасними цифровими технологіями. А вкладати гроші в проект, який знаходиться на території країни з мінливими зовнішньополітичними пріоритетами і внутрішньою нестабільністю, навряд чи хтось зацікавлений". Згурець вважає, що президенти обмежаться підписанням документів за вже підготовленими проектами - в судно-та літакобудуванні.

Все ж деякі чиновники та експерти вказують на нову лінію в майбутніх переговорах - клімат ведення бізнесу росіянами в Україну. "Останнім часом виникло безліч нових скандалів: російські інвестори звинувачують своїх українських конкурентів, що мають стосунок до правлячої Партії регіонів, в нечесній грі. Грубо кажучи, росіян витісняють з найпривабливіших бізнес-ніш в Україні. Медведєв не може не задати це запитання Януковичу", - пояснив НГ співробітник однієї з російських компаній в Україну.