Головним результатом дводенного саміту НАТО в Лісабоні стала згода Росії співпрацювати з Альянсом у створенні системи протиракетної оборони. Крім того, НАТО збирається вже за 4 роки вивести контингент з Афганістану.
У Лісабоні завершився саміт НАТО, який деякі оглядачі вже називають «поворотним». Він визначив стратегію альянсу на найближче десятиліття, встановив календар скорочення військової присутності в Афганістані і започаткував новий етап відносин з Росією. НАТО має намір уже наступного року почати поетапну передачу повноважень афганській армії. Процес має завершитися 2014 року. Станом на сьогодні контингент НАТО в Афганістані налічує близько 55 тисяч військових. Очікується, що в межах укладеної між НАТО і владою Афганістану угоди чисельність контингенту буде поступово знижуватися. Нова стратегія НАТО відтепер передбачає можливість здійснення військових операцій в будь-якій точці планети, де виникає загроза країнам-членам. Ядерна ж зброя залишатиметься «елементом стримування». Як заявив, генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен. «Ми виступаємо за світ без ядерної зброї. Але поки в світі ця зброя існує, вона продовжуватиме залишатися ключовим елементом стримування і в нашій стратегії».
Подарунок Москві
НАТО запропонувало також Росії розширити співпрацю, зокрема у сфері протиракетної оборони. При цьому не йдеться про створення спільної протиракетної системи з Росією. Москва погодилася розглянути умови можливої співпраці з НАТО з питання ПРО. Аналіз майбутніх рамкових умов співробітництва в цій галузі буде розглянуто Радою Росія-НАТО та на зустрічі міністрів оборони країн - членів Ради у червні 2011 року. Між тим, від нової концепції НАТО Росія отримала й «іміджевий подарунок». У стратегічному документі альянсу, затвердженому на саміті в Лісабоні, зазначено, що НАТО більше не є загрозою для Росії. Таке формулювання вперше використовується в концепції альянсу.
Сприяння миру
Крім того, НАТО планує відігравати «інтегральну роль» у досягненні мирної угоди між ізраїльтянами та палестинцями, але не збирається брати пряму участь у переговорному процесі, заявив в інтерв’ю газеті “Haaretz” Генсек Альянсу Андерс Фог Расмуссен. Поки ж НАТО збирається підтримувати ініціативу «Близькосхідного квартету», чиї зусилля покликані наблизити підписання мирної угоди між сторонами. За словами генсека НАТО, «якщо мирну угоду буде досягнуто, постане необхідність у присутності міжнародної військової сили, яка б здійснювала моніторинг та забезпечувала виконання цієї угоди».
Нові завдання
Через два десятиліття тому після закінчення "холодної війни", а також у зв'язку зі змінами в сфері політики безпеки перед НАТО постають нові завдання, заявила в традиційному щотижневому відеозверненні канцлер Німеччини Ангела Меркель. На її думку, сьогодні Північноатлантичному альянсу слід готуватися до посилення боротьби з міжнародним тероризмом і до наслідків розпаду окремих держав. Меркель нагадала, що дотепер понад 300 тисяч військовослужбовців Бундесверу пройшли через "гарячі точки", де вони брали участь у міжнародних миротворчих акціях. "Це показує наскільки радикально змінилися завдання, які стоять перед збройними силами Німеччини. Тому назріла необхідність структурних перетворень з тим, щоб Бундесвер більшою мірою відповідав потребам сьогодення", - зазначила Меркель.
|