У Європарламенті зареєстровані 6 проектів резолюції щодо ситуації в Україні, які кардинально відрізняються за змістом.

Україна потребує подальшого розвитку демократії, а також проведення економічних реформ для наближення до Європейського Союзу. Такий головний висновок дебатів, що відбулися у середу у Європейському парламенті щодо ситуації в Україні.

Ідея провести термінові дебати щодо ситуації в Україні ще напередодні місцевих виборів в Україні, які мають відбутися 31 жовтня, виникла дещо несподівано – минулого тижня. Головною причиною цього були останні повідомлення з України про згортання демократії, а також нещодавнє рішення Конституційного суду, згідно з яким Україна знову повернулася до президентсько-парламентської форми правління.

Одразу після схвалення цього рішення Єврокомісія заявила, що конституційна реформа залишається однією з найважливіших для української влади. Під час дебатів комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Стефан Фюлє надав цьому питанню особливу увагу:

"Першого жовтня Конституційний суд України виніс рішення, яким скасував конституційні зміни, зроблені у 2004-му році після “помаранчевої революції”. Це рішення лише посилило потребу для України провести більш широку конституційну реформу через всеохоплюючий конституційний процес. Такий процес має на меті знайти шляхи створення ефективної та остаточної системи стримувань та противаг відповідно до європейських стандартів."

Надзвичайний характер дебатів яскраво продемонстрували виступи депутатів у сесійній залі. Багато з них висловили стурбованість повідомленнями про обмеження свободи слова та свободи зібрань в Україні, а також обвинуваченнями, що лунають з боку опозиції на адресу влади, у підготовці фальсифікації місцевих виборів.

Німецький депутат від групи народних партій Мікаель Галер навіть порівняв нинішній розвиток України з китайським варіантом, коли перевага віддається економіці, а не демократичним цінностям.

Разом із тим багато членів Європарламенту висловилися проти запланованого на четвер схвалення спеціальної резолюції, зазначивши, що це було б краще зробити вже після виборів, або й навіть після саміту ЄС-Україна, запланованого на 22 листопада.

Колишній міністр закордонних справ Румунії Адріан Северін навіть висловив думку про те, що депутати мають дати новому українському уряду час для дій і не засуджувати його наперед. Остаточне рішення щодо того, чи буде схвалена Європарламентом резолюція, компромісний варіант якої було погоджено лише у середу після обіду, очевидно, буде прийнято вже у четвер.

Наразі у Європейському парламенті зареєстровані 6 проектів резолюції щодо ситуації в Україні, які, як твердять кореспонденти, кардинально відрізняються за змістом.

На голосування, згідно з регламентом, має бути подана одна резолюція, тобто в парламенті можна очікувати продовження дебатів та переговорів.