Із 13 по 15 жовтня 2010 р. учасники семінару, що фінансується НАТО, аналізували зміни навколишнього середовища Північного Льодовитого океану і їх потенційний економічний, політичний і культурний вплив на регіональному і глобальному рівнях. Семінар, що відбувається в Інституті полярних досліджень ім. Скотта Кембриджського університету, Велика Британія, збере понад 80 експертів з країн-членів і партнерів НАТО, в тому числі з Росії і Китаю. Семінар, який підтримує програма НАТО «Наука заради миру і безпеки» (SPS), присвячений безпеці довкілля, головному пріоритету SPS.

Мета семінару полягає в залученні науковців, міжнародних правових органів і розробників політики до визначення ризиків для довкілля в цьому регіоні. Учасники намагатимуться виявити і оцінити ці ризики в контексті міжнародних проблем врядування і знайти можливості для співпраці.

Учасники з країн, що мають арктичне узбережжя (Канада, Данія, Норвегія, Росія і США), обговорять питання танення криги і нові інтереси в сфері енергетики, судноплавства, рибальства і туризму, що виникнуть внаслідок цього процесу. Така транснаціональна діяльність, якщо її правильно не регулювати, може принести безліч нових проблем.

На сьогодні недостатньо даних про вплив посилення людської діяльності на екосистему Арктики. Із зростанням комерційної діяльності уздовж ліній арктичного морського судноплавства зростає зацікавленість неарктичних країн у формалізації врядування в цьому регіоні, що відображає Арктична резолюція Європейського парламенту від 9 жовтня 2008 р.

Багато хто розглядає зростання міжнародного інтересу до Північного Льодовитого океану як прямий виклик країнам Крайньої Півночі, які мають історичний інтерес в цьому регіоні. Це було висловлено п’ятьма країнами, що мають арктичне узбережжя, в Ілуліссатській декларації від 28 травня 2008 р. щодо «їх суверенітету, суверенних прав і юрисдикції на великих територіях Північного Льодовитого океану».

Під час заходу виступлять 14 доповідачів, в тому числі експерти з всесвітньо відомих інституцій, таких як Арктична рада, Правова комісія ООН та Європейський парламент.