«Переговори перервані в результаті політичних інтриг, з якими не зіштовхувалася жодна країна-кандидат на членство в ЄС. Турецький народ все більше розчаровується у своєму прагненні бути членом Євросоюзу», - підкреслив Багиш.

З 1995 року Анкара змогла почати переговори лише по 13 з 33 глав, які обов'язкові для узгодження, якщо країна хоче стати повноправним членом ЄС. 17 глав залишаються блокованими через невирішеність кіпрської проблеми і відмови Туреччини визнавати Республіку Кіпр, яка з 2004 року входить до ЄС. До того ж Німеччина і Франція займають особливу позицію, виступаючи проти надання повноправного членства Анкарі.

У Європі досить широко поширена думка, що не слід пускати в Євросоюз економічно слаборозвинену мусульманську країну з 75-мільйонним населенням, яка розташована головним чином в Азії.

Однак Багиш у своїй заяві відкинув ці аргументи, підкресливши, що Туреччина в даний час переживає період серйозної економічної і соціальної трансформації. За словами держміністра, обсяг виробництва в країні в 2002 році потроївся. Крім того, уряд значно розширив політичні свободи й права людини.

Нагадаємо, переговори про входження Туреччини до ЄС були розпочаті у 2005 році. За прогнозами експертів, стати повноправним членом Євросоюзу Анкара зможе протягом 10-15 років.

Раніше турецький прем'єр-міністр Тайіп Ердоган заявляв, що Туреччина рано чи пізно вступить до Європейського союзу як повноправний член.

Брати приклад з Туреччини закликав Україну міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт під час сесії «Шляхи в майбутнє України: які зміни нам потрібні?» у рамках VII Ялтинської щорічної зустрічі.