Міністри оборони 27 країн європейської співдружності провели неофіційну зустріч у бельгійському місті Uент. На зустрічі побували президент Європейської ради Герман Ван Ромрей, бельгійський принц Філіп, відбулася й відеоконференція з Катрін Аштон, яка координує європейську політику безпеки і наразі перебуває у США.
Було й ознайомлення з історичними пам’ятками міста і навіть вечір класичної музики. Проте у робочій частині зустрічі міністри констатували спільну для всіх проблему: збройні сили кожної з європейських держав переживають складні часи через сувору економію та обмеження бюджетів.
На збройних силах заощаджують навіть у економічно потужній Німеччині, скоротивши витрати на 8 мільярдів євро. А в таких державах, як Болгарія, фінансування через кризу взагалі зменшилося аж на 40 відсотків. У кулуарах нинішньої неформальної зустрічі міністрів оборони країн ЄС часто звучали нарікання на нестачу грошей для модернізації та навіть нормальної роботи військових, що подекуди виконують спільні антикризові місії у неспокійних регіонах світу.
Аналітики у Європі заговорили про те, що заощадження на обороноздатності може призвести до краху всієї об’єднаної європейської системи безпеки.
Тим часом, Пітер де Крем, міністр оборони Бельгії, під чиїм головуванням і проходила зустріч у місті Ґенті, не втрачає оптимізму.
«Ми хочемо докласти зусиль і зробити свій внесок у потужнішу, безпечнішу й краще оснащену Європу, – заявляє бельгійський міністр. – У майбутньому, яке змінюється швидкими темпами, Європі треба буде позмагатися за гідне місце і, реформуючи збройні сили, впоратися із обмеженням фінансування».
Плани глибше об’єднати систему оборони та безпеки Європейського Союзу виникли задовго до кризи. Ще багато років тому військові кожної з країн-членів домовилися більше співпрацювати, щоб усунути непотрібні дублювання, скажімо, військових навчальних закладів у кожній окремій державі. Це заощадило б чималі кошти і згуртувало б зусилля. Прикладом такої співпраці вже є військова база у голландському місті Ейндховен, де двома сотнями літаків водночас користуються бельгійці, голландці, французи та німці.
У більшості починань, через національні амбіції низки країн, подібну реорганізацію європейської системи оборони та безпеки вдавалося здійснити лише частково.
Нині, з набранням чинності Лісабонської угоди, така поглиблена інтеграція передбачена окремим пунктом, так званим «постійним структурним співробітництвом». Цю ініціативу розробили спеціально для заохочення транснаціональної оборонної співпраці у межах Євросоюзу.
Як заявив на підсумковій прес-конференції бельгійський міністр Пітер де Крем, на зустрічі голови оборонних відомств також вирішили надати більшої ваги установі під назвою «Європейська агенція оборони». Ця структура, за допомоги Верховного представника ЄС із зовнішньої та безпекової політики Катрін Аштон, має визначити пріоритетні програми, в яких 27 країн об’єднають зусилля для того, щоб меншими витратами досягти більших результатів.
|