У Польщі розгорнулася дискусія щодо подальших відносин з Україною та її новою владою.

Так, на початку цього тижня польське видання "Dziennik.Gazeta Prawna" зауважило:

"У концепції економізованої закордонної політики Януковича видно, якою другорядною є роль Польщі. У дотеперішньому графіку закордонних візитів, які здійснив український президент, Варшави не було. Польщу випередили не тільки Брюссель, Москва, Вашингтон, Пекін і Берлін. Перед Варшавою були навіть Афіни і Анкара".

І хоча усі польські керівники весь час продовжують повторювати про підтримку європейського вектора України та необхідність тісних контактів, публіцисти б'ють на сполох: "Україна є  дедалі менше українською", наголошуючи на нинішній політиці Києва.

У свю чергу польська опозиція критикує політику Варшави щодо східних сусідів.

Так, колишній міністр у канцелярії президента Леха Качинського Вітольд Ващиковський вважає, що уряд Дональда Туска поволі відходить від підтримки розширення ЄС та НАТО на Схід, роблячи ставку на Росію.

"Цей уряд не любить цього, він любить швидкі зиски, які можна перекласти на якусь політичну користь. Тому він визнав, що через те, що ці країни не впоралися з домашнім завданням, щоб швидко стати членами Євросоюзу і НАТО, то вирішено, що краще домовлятися з Росією, - цей варіант принесе швидшу користь", - вважає представник опозиції.

У польській пресі, зокрема у виданні "Gazeta Wyborcza", розгорнулася дискусія між прибічниками активної, прихильної польської політики до України на зразок ідей великого польського мислителя Єжи Ґєдройця та тими, хто вже визнали Україну буферною державою.

Політичний експерт Бартоломєй Сенкевич вважає, що Україна дрейфує, що протягом 20-ти років її лідери і суспільство ухиляються від вибору між Заходом і Сходом.

Тому, на його думку, головне, щоб Україна не стала нестабільною частиною Європи і була передбачуваним партнером.

Натомість політики і публіцисти Богуміла Бердиховська та Генрик Вуєць наголосили, що виступають за активну східну політику, особливо стосовно України, не тому, що за неї висловлювалися Єжи Ґєдройць чи Яцек Куронь, а тому, що на їхнє переконання, така політика добре служить Польщі і усьому регіону.