Український президент на зустрічі з канцлером Німеччини Анuелою Меркель закликав німецькі підприємства інвестувати в українську економіку. Шість мільярдів доларів, які було інвестовано німцями за всі роки незалежності, на думку Януковича, є незадовільним показником. За цей час «Росія отримала у 10 разів більше», - нарікає президент. У свою чергу Меркель висловила переконання, що в економічній сфері Київ і Берлін зможуть працювати «дуже конкретно», а проблеми сторонам вдасться розв’язувати «прагматично». А проблем накопичилося більш, ніж достатньо. Крім величезної заборгованості з повернення ПДВ експортерам, найбільш нагальною проблемою є непрозора політика Києва у питанні експорту зерна. За інформацією Deutsche Welle, ця тема була піднята в Берліні на міжурядовому рівні.

Чверть мільярда збитків

Міжнародні компанії-зернотрейдери, в тому числі й німецькі, за останні півтора місяці зазнали збитків на суму понад чверть мільярда доларів через перепони в експорті зерна. Вивозити пшеницю з України практично неможливо, попри відсутність офіційної заборони або навіть квот, зазначає керівник Німецько-українського аграрного діалогу Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф. «Простій судна, призначеного для вивозу зерна, коштує 25-30 тисяч доларів на день. Через невиконання умов контракту зернотрейдери вимушені сплачувати штрафи. Приміром, у сусідній Росії уряд, запровадивши через неврожай заборону на експорт зерна, допоміг зернотрейдерам уникнути штрафів, вчасно попередивши їх про заборону й грамотно оформивши всі заходи. Натомість в Україні це неможливо, адже жодної офіційної заборони не існує. Замість цього запроваджено необґрунтовані додаткові заходи контролю, які роблять вивіз зерна практично неможливим. В українських портах заблоковано майже мільйон тонн зерна», - критикує Штрубенгофф.

Провину за можливий дефіцит пшениці, про який говорять урядовці, зернотрейдери покладають саме на владу: навесні було розпродано майже всі резерви зерна з Аграрного фонду, які мають складати п’яту частину потреб країни в пшениці. Хоча запаси зерна у сховищах можуть зберігатися, щонайменше, три роки, їх було продано у той момент, коли ціни були низькими. Тепер ціни швидко ростуть, а резервів немає.

«Український шлях»: суміш з непрофесійності та «особистих інтересів»

Учасники ринку називають дії українського уряду «свавіллям». Деякі компанії розмірковують над згортанням інвестицій в Україну, попри її величезний потенціал у сільськогосподарській галузі. Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф попереджає: позиції на світовому ринку зерна, які завойовувалися багато років, можна втратити за декілька місяців, якщо ігнорувати загальноприйняті правила гри. Український уряд пішов не цивілізованим, а «суто українським шляхом», запровадивши методи контролю, невідомі у світовій практиці. «Гадаю, це суміш з непрофесійності та особистого інтересу окремих осіб. При цьому особистий інтерес, певно, переважає», - підсумовує Штрубенгофф.

Проблеми з міжнародними партнерами

Експерт прогнозує, що українське керівництво матиме через таку політику дедалі більші проблеми з міжнародними партнерами. «Всі уважно стежать за тим, що тут відбувається: Брюссель, Женева, Берлін, Вашингтон. Адже в Україні працюють великі міжнародні компанії, які протягом останніх років інвестували величезні суми у розвиток інфраструктури для кращого доступу української продукції на міжнародні ринки. Лише завдяки цим інвестиціям Україна може бути гравцем на цих ринках», - застерігає Штрубенгофф. Він зазначає, що непрофесійними діями український уряд завдав серйозної шкоди переговорам з Європейським союзом про розширену зону вільної торгівлі. Зокрема, йдеться й про заяви українських урядовців, в тому числі віце-прем’єра Бориса Колесникова, про плани Києва скасувати повернення експортерам зерна податку на додану вартість. «Це суперечить всім міжнародним стандартам», - наголошує Штрубенгофф.

«Зерна вистачить усім»

Аргументи уряду про загрозу дефіциту пшениці через неврожай Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф називає нещирими. Навіть за умов неврожаю Україна може експортувати близько 15 мільйонів тонн пшениці із 40-ка. Блокуючи експорт, уряд позбавляє українських фермерів можливості заробляти необхідну для закупівлі якісного обладнання валюту. Тим часом фермери потерпають від наслідків фінансової кризи – банківські кредити отримувати вкрай важко.