Європейські видання інформують, що російський прем’єр-міністр Володимир Путін запропонував Україні 10 відсотків акцій з російського Міжнародного центру зі збагачення урану, котрий завершать будувати в Ангарську на Байкалі. Оглядачі наголошують, що Росія хоче таким чином надати доступ до палива для АЕС усім зацікавленим країнам, але уникнути передачі їм секретів повного циклу ядерного палива. Деякі газети також зауважують, що у здійсненні реформ у Криму Києву заважають дві проблеми – невизначеність кримськотатарського народу і земельна мафія, вирішити котрі, на думку експертів, уряду Януковича не під силу.
Іспанська «АВС» звертає увагу на те, що російський прем’єр-міністр Володимир Путін запропонував продати Україні 10 відсотків акції Ангарського комбінату з виробництва низько-збагаченого урану (гексофторид урану, UF6), котрий використовується як паливо у більшості реакторів атомних станцій. Газета зауважує, що 10 відсотків акцій цього підприємства, яке планують добудувати лише у 2017 році, вже викупив Казахстан. Росія має нині 90 відсотків акцій і планує продати ще 40 відсотків мінус одна акція, бо хоче залишити у своїх руках контрольний пакет заводу в Ангарську. Україна й Вірменія приєдналися до цього проекту лише неофіційно, а Іран раніше відмовився від такої пропозиції Росії. «АВС» наголошує, що Москва хоче пропонувати з цього Центру низько-збагачений уран усім зацікавленим країнам, але уникнути при цьому передачі технології збагачення урану неядерним країнам. Іспанське видання також наголошує, що станом на середу російська компанія ТВЕЛ та японсько-американська Westinghouse надали Києву свої пропозиції в рамках тендеру, оголошеного Україною з метою вибору партнерів і технологій для виробництва ядерного палива на своїй території, розпочинаючи з 2013 року і при умові передачі Києву технології з виготовлення ядерного палива до 2020 року. Україна має на своїй території великі запаси уранових руд.
Російська «Нєзавісімая газета» інформує, що Президент України Віктор Янукович змушений був у минулий вівторок змінити формат наради в Сімферополі з обговорення проекту стратегії розвитку Криму за участі ЄС і Росії на розгляд низки земельних питань на зразок захоплення тисяч гектарів кращих територій півострова олігархами та кримінальними елементами. Видання наголошує, що без наведення порядку в земельній сфері не можуть бути вирішені проблеми стратегічного розвитку Криму за широкої участі міжнародних інвестицій. Тут також йдеться про суперечності між Меджлісом кримськотатарського народу і Президентом України, бо керівництву кримських татар не подобається, що самозахоплення земель намагаються пов’язувати лише з діями кримськотатарського населення, хоча, насправді, майже на 80 відсотків землі захоплюють олігархи при сприянні місцевих політиків та адміністрацій. «Нєзавісімая газета» також інформує, що позиція Києва щодо наведення порядку в Криму не дуже подобається деяким депутатам Верховної Ради Кримської автономії, котрі вже лякають Януковича боротьбою на кримських теренах між структурами ЄС і Російської Федерації та ймовірністю, у зв’язку із землею, міжнаціонального конфлікту в Криму. Московське видання наводить думки експертів про те, що без «викорінення корупції та тіньової економіки на півострові» важко говорити про здорову, ринкову економіку в Криму.
Німецька «Таґесшпіґель» інформує, що владі столиці Німеччини, Берліна доводиться все більше дбати про зрослу кількість бездомних, більшість котрих походить із України, Росії і Польщі. Газета наводить слова одного з речників берлінського магістрату, котрий каже, що мрія багатьох людей з цих країн Східної Європи про краще життя в Німеччині лопнула і тепер вони живуть без засобів існування на вулиці. «Вони соромляться повертатися додому після краху свої сподівань, каже Артур Дарґа з Берлінської місії допомоги бездомним, і додає, що «майже половина з тих, що потерпали від морозів минулої зими, вихідці зі Східної Європи».
|