Як і в Україні, у Німеччині діє загальний військовий обов'язок. Молоді люди з 18 років проходять перевірку на придатність до служби і, якщо все в порядку зі здоров'ям, протягом 9 місяців здобувають вишкіл в бундесвері. 

Юнакові виповнилось 18 – слід чекати поштової повістки на медичний огляд. Загальний військовий обов'язок, який не поширюється лише на жінок, існує в Німеччині від 1957 року. Його обґрунтування просте – обов'язком кожного громадянина держави є захист свободи та людської гідності. І новобранці дають клятву вірою і правдою служити Німеччині, обіцяючи «...хоробро обороняти права і свободи німецького народу!»

Чисельність бундесверу тане на очах

Виконувати накази, марширувати, стріляти – всі ці премудрості солдатської служби повинні за дев'ять місяців засвоїти призовники. З 1 липня служити доведеться лише 6 місяців – найкоротший термін служби у сучасній німецькій історії. У розпал «холодної війни» в казармах бундесверу доводилось відбувати 18 місяців. Таке серйозне втручання держави у планування життя молодих людей пояснювалося загрозою для Федеративної Республіки. Із падінням Берлінської стіни це обґрунтування відпало, бундесвер почав дедалі зменшуватися. Як наслідок – сьогодні армія потребує менше новобранців.

Втім, «загальним» військовий обов'язок давно не є  - поки одних муштрують в армії, інші починають навчання або професійну підготовку. У цьому сенсі про справедливість вже не йдеться. Кількість людей, яких відсортовують як «непридатних», в останні роки драматично зросла – 2008 року не було допущено до служби 40 відсотків юнаків призовного віку. Не беруть в армію також тих, хто одружений, має право догляду за дитиною або працює в поліції.

Зрощення із суспільством

Діє норма: ніхто не може бути змушений до збройної служби – так записано в Конституції. Молоді чоловіки, які не хочуть йти в армію через переконання сумління, проходять «альтернативну службу» у соціальних установах, наприклад, у лікарні або будинку для літніх людей. 2009-го року до цивільної служби схилялись більше молодих людей, аніж йшли до армії. Трапляються й поодинокі випадки, коли німецькі юнаки цілком відмовляються від виконання обов'язку. Таких «відмовників» держава суворо карає за нормами кримінального законодавства.

Досі в бундесвері відслужили понад 8 мільйонів чоловіків. Ці люди виконують роль зв'язуючої ланки між армією і суспільством. Теза прихильників служби – бундесвер повинен якомога глибше зростися з населенням та не перетворюватись на окремий незалежний центр влади. Натомість опоненти загальної військової повинності твердять, що обов'язкова служба віджила свій вік. Дієва армія не потребує чоловіків, які закінчили лише 6-місячну «практику».

Нові політики замахнулись на святе

Тих, хто проходить термінову військову службу, не можна залучати до закордонних місій, хіба що в тому разі, якщо хтось захоче добровільно подовжити службу і перейти на контракт. Але так роблять багато рекрутів, що дає армії кваліфіковане молоде поповнення. До числа прибічників загального військового обов'язку традиційно належали великі партії Німеччини ХДС та СДПН, і тема призову була недоторканною. Та перед потягом до заощадження не встояла й ця святиня німецької політики безпеки. Міністр оборони особисто доручив вивчити, чи справді ще існує потреба у військовому обов'язкові.