Як і коли Україна увійде до ЄС? І чи станеться це взагалі? Такі теми міністр закордонних справ України Грищенко та віце-спікер нижньої палати італійського парламенту Буттільоне обговорили під час конференції у Римі.
Україна прагне до ЄС, а Євросоюз, зі свого боку, так само зацікавлений у її вступі до спільноти, переконаний український міністр закордонних справ. У своєму виступі на конференції у Римі Костянтин Грищенко зауважив: «Знаю, що в Європі є неоднозначне ставлення до цієї тези. Однак це не лише прагнення України. Цього вимагає об’єктивна логіка формування об’єднаної Європи. Без України європейський дім є неповним».
При цьому вектор на посилення відносин з Росією глава українського зовнішньополітичного відомства бачить як доповнення вектору європейського, а не як його заперечення. На його думку, без Росії неможливе економічне зростання України, а без сильної економіки Україна до ЄС не вступить.
Перепони на шляху до ЄС
Під іншим кутом бачить ситуацію віце-спікер нижньої палати італійського парламенту Рокко Буттільоне, який почав свій виступ зі слів: «Як ви знаєте, я не дуже політично коректний, але, як на мене, краще говорити правду». На його думку, на шляху України до Євросоюзу існують одразу кілька серйозних перепон. Перша – це сучасний стан самого ЄС. Спільноті крім спільної валюти потрібна спільна економічна політика, інакше цю валюту не втримати. Їй потрібна нова угода, оскільки криза показала всі вади та обмеження Лісабонської угоди. Їй потрібний спільний нагляд за банками та узгоджені банківські правила. І все це потребує часу.
«Другою нашою проблемою є проблема Росії. Іоанн Павло ІІ казав, що Європа має два легені і має дихати обома: східним та західним. Західний легень у нас функціонує досить добре, а от східний залишився неорганізованим. Для Росії неможливо увійти в ЄС: не можна у звичайну хату запрошувати велетня у два з половиною метри зростом – він стукнеться об стелю, чіплятиметься об стіни, позносить люстри... Але ж не можна його й назавжди залишити за дверима”, - наголосив італійський віце-спікер.
Підозри з боку Росії
Виходом, на думку Рокко Буттільоне, є нове утворення, яке дозволило б іншій частині Європи організуватися та яке гарантувало б співпрацю між східною і західною частинами. Зародком цього була Рада Європи, але нині її слід було б реформувати під цю роль, вважає італійський політик: «Це вина Путіна? Так, це вина Путіна. Але й наша. Певні затримки з боку Росії у побудові демократії є наслідком того, що ми не намагалися більше рухатися в цьому напрямку. І все це має прямі наслідки для України. Хоча б тому, що російські друзі з підозрою дивляться на прагнення України вступити до НАТО і ЄС».
«Росіяни якось мені сказали, - провадить Рокко Буттільоне - ви вже зруйнували творіння Петра І, взявши до себе країни Балтики й відтявши таким чином вихід до моря, над яким цар працював. А тепер хочете зруйнувати й творіння Катерини, адже це вона приєднала Україну до Росії... Але хто сказав, що її творіння не мусить бути зруйноване, адже йдеться про суверенний народ?» - запитує віце-спікер італійського парламенту. Однак до того, як для України окреслиться чітка європейська перспектива, сама Європа повинна змінитися, підкреслив Буттільоне.
|