НОВИНИ

14.06.2010 | Бельгія за крок до доленосних виборів
Джерело - Радіо "Німецька хвиля"

Перед відкриттям виборчих дільниць у Бельгії праві фламандські сепаратисти готуються до безпрецедентної перемоги. Для самого королівства це може означати перший крок на шляху змін політично-адміністративного устрою. 

Опитування громадської думки не залишають широкого поля для сумнівів: тріо фламандських сепаратистських партій готуються зібрати 45 процентів голосів у нідерландомовному регіоні Фландрії, з поміж яких партія "N-VA" з 26-ма процентами підтримки може стати найвпливовішою політичною силою федерального рівня.

Якщо це станеться, це означатиме справжній прорив для фламандського сепаратизму. Досі партії, що закликали до розколу або принаймні перегляду внутрішнього державного устрою королівства, вважалися популістами, які розраховували на підтримку хіба що найбільш радикальних кіл населення.

Сепаратистський феномен, втім, не знайшов віддзеркалення у Валлонії, дещо біднішому франкомовному регіоні країни, який є головним реципієнтом державних асигнувань. У Валлонії ж навпаки очікується крін уліво, де соціалістично орієнтовані партії, що нині перебувають в опозиції правлячим лібералам на чолі з Івом Летермом.

Варто зазначити, що населення Фландрії становить близько 6 млн. осіб порівняно з 3,5 млн. валлонів і мільйоном виборців у змішано франко-нідерландомовному Брюсселі і його околицях. Таким чином, права "N-VA" може дістати найбільшу кількість портфелів у федеральному уряді, випереджаючи валлонську Соціалістичну партію.

Новий прем’єр хіба що восени

Так чи інакше, переговорний процес між усіма партіями-учасницями потенційної коаліції обіцяє бути дуже непростим і мати декілька раундів. Аналітики очікують, що кожна з партій домагатиметься максимального задоволення власних інтересів саме на початку переговорів з формування нового уряду.

За прогнозами політологів, кандидатуру глави уряду навряд чи вдасться знайти раніше осені і, швидше за все, її знайдення стане результатом компромісного рішення між фламандцями та валлонами щодо самого майбутнього Бельгії. Іншими словами, означатиме згоду усіх головних політичних сил Бельгії розпочати внутрішню державну реформу, результати і глибинність якої на разі важко передбачити.

Мовно-культурні бар’єри

На сьогодні бельгійське королівство розділене відчутними мовно-культурними кордонами між франкомовною Валлонією, нідерландомовною Фландрією та офіційно двомовним (хоч на практиці майже суцільно франкомовним) Брюсселем. Упродовж останніх десятиліть роль регіонів у владній системі країни була надзвичайно посилена. Втім, це не зняло незадоволення і суперечок у суспільстві. Фламандці досі переконанні, що годують населення слабкішої Валлонії, ті ж у свою чергу, закидають співгромадянам пихатість та схильність до сепаратизму.

Відчувши, що, можливо, зайшли вже задалеко у своїй сепаратистських риториці, лідери фламандських правих цього тижня запевняли, що прагнуть до конфедерації, радше, ніж остаточного розколу країни. У неділю своє слово мають сказати бельгійські виборці.


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2020. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект