НОВИНИ

11.05.2010 | Польсько-російська дружба в тіні таємниць катастрофи
Джерело - Українська служба "Радіо свобода"

Минає місяць від трагедії під Смоленськом. Несподіваним наслідком авіакатастрофи, в якій загинули представники найвищого керівництва польської держави, стало польсько-російське зближення. Польські політики, інтелектуали, пересічні громадяни відзначають помітне покращення стосунків між двома народами. Утім при цьому часто наголошують, що відбувається воно передусім на рівні пересічних людей.

Медіа-символом настання нової епохи в польсько-російських стосунках стало фото обіймів Володимира Путіна з Дональдом Туском на місці падіння літака. Тривалий час воно не сходило з головних шпальт польських газет і часописів. Водночас у польському суспільстві залунали голоси про необхідність переосмислення взаємин двох народів серед пересічних громадян.

Життя поклали, свободи не принесли

На знак примирення з росіянами польські інтелектуали ініціювали акцію «Запали свічку пам’яті». 200 відомих поляків поставили свої підписи під закликом до земляків прийти 9 травня на могили радянських солдатів й запалити свічки. Серед підписантів – нобелівська лауреатка Віслава Шимборська та кінорежисер Анджей Вайда, автор резонансного фільму «Катинь».

Поставила свій підпис під закликом і Ружа Тун – депутат Європейського парламенту партії «Громадянська платформа». Вона, як і багато інших поляків, була зворушена щирим співчуттям на адресу Польщі з боку пересічних росіян.

Закликаючи взяти участь в акції 9 травня, політик також передусім подумала про тих звичайних людей, які загинули на польській землі. Як каже Ружа Тун, вона ставить свічу за тих молодих людей, яких внаслідок чийогось політичного ідіотизму кинули в жах війни.

Славомир Новак, керівник штабу кандидата на президента Броніслава Коморовського, також вважає, що масштабні вшанування пам’яті радянських воїнів – це жест у бік звичайних росіян. Коментуючи акцію запалювання свічок, він, між іншим, говорив про те, що радянські солдати не принесли з собою свободи, бо й самі не були вільними.

У ці дні руку дружби росіянам простягнув і Ярослав Качинський, брат загиблого президента, кандидат на пост глави держави. У своєму зверненні до приятелів-росіян він, між іншим, говорив про те, що 9 травня на параді у Москві мав би бути Лех Качинський. «Він думав би про мільйони російських солдатів, які полягли у боротьбі з третім рейхом. Але думав би також про Катинь, про злочин, який 70 років тому так глибоко розділив наші народи», – сказано у зверненні.

«Ми не актори, ми – поляки!»

Смоленська катастрофа, з одного боку, зблизила два народи, з іншого – сіє зерна підозри щодо щирості російської влади. Нез’ясовані обставини трагедії для частини поляків – привід для недовіри російській стороні та для різкої критики на адресу теперішньої польської влади.

Саме у неділю, 9 травня, кілька тисяч невдоволених перебігом розслідування причин катастрофи провели несанкціонований мітинг під президентським палацом у Варшаві. Громадський рух «10 квітня» вимагає створення незалежної міжнародної комісії, що з’ясувала б причини аварії президентського літака. «Вимагаємо правди! Ми не актори, ми – поляки!» – скандували ті, що зібралися під президентським палацом.

Організатори акції протесту зачитали присутнім відкритий лист до прем’єр-міністра Дональда Туска. У листі, серед іншого, сказано, що висновки комісії за участі найкращих світових експертів мали б важливе значення для громадської думки і для історії.

Учасники руху звертають увагу на те, що чорні скриньки з Ту-154 дотепер залишаються в руках росіян, підкреслюючи, на їхню думку, тим самим другорядність польських слідчих у розслідуванні причин катастрофи. Також вони висловлюють побоювання, що справжні причини трагедії ніколи не будуть встановлені.

Оглядачі переконані, що гарячі емоції навколо млявого розслідування впливатимуть на перебіг виборів нового президента Польщі. І навряд чи на користь команди, яка в даний момент керує державою.


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2020. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект