|
Протистояння між політиками двох мовних спільнот Бельгії вже призвело до відставки прем’єр-міністра та падіння уряду. Після ультиматуму представників Фландрії у четвер мали б вирішити долю закону, що може обмежити мовні права франкомовних мешканців столичних передмість. Ці території нідерландськомовні політики намагаються відокремити від Брюсселя. Загнані в глухий кут, партії франкофонів зважилися на крайність, задіявши спеціальний політичний механізм під назвою «аварійний сигнал».
Надзвичайну процедуру, що серед політиків Бельгії називають «аварійним сигналом», «увімкнули» вдруге за всю історію цієї країни. Таким чином франкомовні політичні партії заблокували на місячний термін розгляд болючої міжспільнотної проблеми «Брюссель-Галле-Вілвоорде».
Згідно з Конституцією, до такого кроку можна вдаватися тільки тоді, коли виникає справжня загроза життєво важливим інтересам однієї з мовних спільнот.
«Цей «аварійний сигнал» зупиняє розгляд фламандської пропозиції розмежувати виборчі округи містечок Галле та Вілвоорде, що розташовані на території Фландрії, від франкомовного Брюсселя, – зауважує представник партії франкомовних лібералів Даніель Баклен. – Ми вдалися до такого кроку, бо фламандська більшість хотіла поставити цю пропозицію на голосування попри бажання франкомовних партій. Вони знову вдаються до застосування сили, з чим ми не можемо миритися».
Фландрія є регіоном Бельгії, що користується нідерландською мовою (там її ще називають фламандською), Валлонія говорить французькою; є ще невеличкі німецькомовні регіони. А от столиця Брюссель, хоч і розташована всередині Фландрії, є офіційно двомовною, а фактично послуговується французькою. Нідерландськомовні Галле і Вілвоорде нині об’єднані з Брюсселем у спільний виборчий округ. Фламандці вимагають відокремити їх.
«Шоу фламандських екстремістів»
Інші представники франкомовного табору пояснюють цей крок тим, що вони не хочуть нового «медіатизованого шоу фламандських екстремістів» та «цирку в парламенті».
Інші представники франкомовного табору пояснюють цей крок тим, що вони не хочуть нового «медіатизованого шоу фламандських екстремістів» та «цирку в парламенті».
Напружена атмосфера та підвищена готовність охорони в кулуарах бельгійських державних установ пояснювалася не лише новим спалахом кризи довіри між політиками півночі та півдня країни. Минулого тижня у сесійну залу проникла велика група фламандських сепаратистів, котрі вигукували екстремістські гасла та виспівували гімн Фландрії.
Лорет Онкелінкс, віце-прем’єр-міністр уряду, який щойно втратив повноваження, каже, що «франкофони і перед бельгійським населенням, і перед міжнародною спільнотою намагаються уникнути ескалації кризи».
До того ж нинішнє погіршення політичного клімату в Бельгії дуже невчасне. З одного боку, країні слід долати наслідки економічної кризи, що призвели до суттєвого росту бюджетного дефіциту та державних боргів. З іншого боку, Бельгія через декілька тижнів розпочинає головування у Євросоюзі.
В європейських установах хоч і не висловлюються відкрито, проте занепокоєні грядущими достроковими виборами в країні. Подібна ситуація з падінням уряду та перевиборами вже ставалася під час головування Чехії. Її піврічне перебування біля керма Євросоюзу, зрештою, саме через це було визнане одним із найгірших у історії співдружності.
«Що зрештою все це означає?»
Тим часом пересічні громадяни шкодують, що політична тяганина між франкомовними та нідерландськомовними міністрами та депутатами не вщухає.
«Це дуже прикро та сумно, – сказав Радіо Свобода автослюсар Жерар Девріс, що мешкає у містечку Тонґр, яке знаходиться на кордоні двох мовних регіонів. – Я не розумію, як у той час, коли ми розбудовуємо Європу, намагаємося розширитися, створюємо євро, а в такій невеликій країні, як Бельгія, є спроби відкремлення одного регіону від іншого. Що, зрештою, все це означає?».
Проте завдяки «аварійному сигналові» у другій половині дня пристрасті у владних структурах Бельгії дещо спали. Після того, як франкомовні політики, образно кажучи, «поклали проблему «Брюссель-Галле-Вілвоорде» в «холодильник», депутати спільно перейшли до розгляду інших важливих тем. Обговорювання стосувалися заборони носіння жінками-мусульманками паранджі, що закриває все обличчя, та виділення Бельгією фінансової допомоги на порятунок Греції.
|
