Росія і Австрія домовилися про будівництво газогону «Південний потік», що з’єднає Росію та європейські країни, і пройде в обхід України дном Чорного моря. Експерти запитують: а чи справді потрібен цей проект?

У суботу під час візиту російського прем’єр-міністра Володимира Путіна до Відня було підписано угоду про участь Австрії в будівництві газогону «Південний потік». Таким чином, Австрія стала сьомою і останньою країною південної та центральної Європи, яка домовилася з російською компанією «Газпром» про умови побудови російського газогону. Раніше брати участь у прокладанні 900-кілометрового газогону погодилися Болгарія, Греція, Угорщина, Сербія, Хорватія та Словенія.

На спільній прес-конференції з австрійським канцлером Вернером Файманом Володимир Путін наголосив, що Австрія в результаті отримає на 2 мільярди кубометрів більше газу з Росії.

Проте експерти ставлять питання не лише про те, чи потрібні Австрії, яка і так залежить на 60% від російського газу, додаткові поставки з Росії, а й про те, як Австрія зуміє поєднати свою участь у двох конкуруючих проектах. Адже австрійський концерн OMV, в якому австрійський уряд має майже третину, а «Газпром» 3% акцій, є серед ключових учасників газогону «Набукко», що має нести каспійський газ до Європи в обхід Росії.

Дорого, і чи потрібно, якщо Росія вже вирішила «українське питання»?

Професор політології з Університету в Інсбруку Гергард Манготт говорить, що суботня домовленість ще не означає, що Австрія дійсно погодилася вкладати гроші в російський проект.

«Угода створює юридичні рамки, які передбачають появу спільних підприємств між «Газпромом» та національними енергетичними компаніями для того, щоб здійснювати керівництво та оперативний контроль за відповідними ділянками газогону. Але це ще не означає, що буде ухвалено інвестиційне рішення», – каже професор Манґотт.

Австрійський політолог вказує на те, що ціна проекту виглядає непомірно високою у порівнянні з альтернативою. За оцінками, «Південний потік» коштуватиме близько 25 мільярдів євро, або 33 мільярди доларів. У той самий час за незрівнянно меншу суму – 1-2 мільярди доларів – можна модернізувати українську газотранспортну систему, яка зможе перекачувати таку ж кількість газу.

У світлі нещодавніх домовленостей між Москвою і Києвом у газовій та інших сферах експерти наголошують: не лише «Південний потік» стає недоречним, а й «Північний потік» так само починає втрачати комерційний сенс.

Російський аналітик Дмитро Лутягін із інвестиційної компанії «Велес Капітал» говорить в інтерв’ю «Газеті.ru», що Росія дуже переоцінює потреби Європи в російському газі. Після того, як Росія збільшить поставки в Європу на 55 мільйонів кубометрів через«Північний потік», «ще 63 мільйони кубів «Південного потоку» Європі можуть бути взагалі не потрібні», – зауважує російський експерт.