В Україні по-різному оцінюють події останніх тижнів і місяців, результатом яких, очевидно, стане зміна влади. Прихильники Віктора Ющенка, який виграв переголосування другого туру, говорять про ”помаранчеву революцію”. Їхні опоненти, які підтримали провладного кандидата Віктора Януковича, називають навколовиборні події ”спробою державного заколоту”.
Прокоментувати ситуацію в Україні ми попросили німецького політолога, наукового співробітника університету міста Констанц Райнера Лінднера.
Пане Лінднер, чи погоджуєтеся ви з тим, що в Україні можна говорити про революцію?
Лінднер. Так, я теж називаю це помаранчевою революцією. У мене три аргументи. По-перше, це формування єдиної громадянської волі, якої раніше в Україні не було. По-друге, до влади в Україні прийшла нова політична культура, яка інакше дивиться на майбутнє країни. По-третє, це кількість людей, які вийшли на вулиці. Слово ”революція” тут виправдане.
DW. Чи можна проводити паралелі з Грузією чи Югославією, де зміна влади відбулася теж шляхом революційних подій?
Лінднер. Загалом ми бачимо, що Східна Європа, так би мовити, прощається з ХХ-м століттям. Закінчується певна ера. Це кінець радянського підходу до політики, коли влада ігнорувала волю народу. Звичайно в Грузії та Югославії були свої відмінності, але їх з Україною об”єднує те, що люди самі не хотіли більше миритися зі станом речей.
DW. Говорячи про ”заколот”, прихильники Януковича звинувачують Захід. Не секрет, що виборчій кампанії Ющенка допомагали американські експерти. Наскільки вирішальною була їхня роль, чи переміг би Ющенко без західних політконсультантів?
Лінднер. Я у цьому майже переконаний. І певна фінансова підтримка, і створення іміджу були важливими, але не настільки, що від них залежав результат виборів. Адже люди самі побачили, що були порушення. Мільйон сфальшованих голосів говорить сам за себе. На мою думку, Ющенко сам як особистість набрав політичної ваги. Ющенко сам у ході кампанії став харизматичною фігурою, він так би мовити, вірис над собою. Рік чи два тому багато хто не вірив, що він на це здатний.
DW. Продовжуючи тему зовнішнього впливу на українські вибори, як би ви оцінили роль Росії? На відміну від двох попередніх турів, перед голосуванням 26 грудня Кремль відверто намагався тримати дистанцію.
Лінднер. На мою думку, Росія тепер краще відчуває, коли російський вплив може принести перемогу, а коли ні. Після другого туру, думаю, стало очевидно, що звичайні методи впливу більше не спрацьовують. Путін зробив усе, що міг, він два рази був в Україні, фактично підтримав Януковича, якого він майже не знав. Тобто, великою мірою змінилася позиція самих росіян, які відмовилися від підтримки Януковича. Я припускаю, що Росія, можливо, розраховує на поступове природне зниження популярності Ющенка у наступні місяці й роки.
DW. Що ви маєте на увазі?
Лінднер. Це будуть тяжкі реформи, які можуть болюче вдарити по людях. Буде помітно, що і Ющенко не може так багато змінити в економіці, як можливо, дехто сподівається. Тому, можливо, Росія думає на перспективу і розраховує на інші можливості впливу на Україну. Росія й надалі розглядатиме Україну як сферу своїх національних інтересів.
DW. Тобто, ви незабаром очікуєте від Ющенка радикальних рухів?
Лінднер. Думаю, що він повинен негайно реагувати. Існує ціла низка рішень, які треба ухвалити. Це і питаня зовнішньої політики. Що буде з Єдиним економічним простором? Уже були заяви про те, що європейська перспектива важливіша. Необхідна також і внутрішня політична інтеграція. Для цього Ющенку буде в першу чергу потрібна хороша команда. І це, на мою думку, найбільша проблема. Його старі прихильники мають знайти спільну мову з тими, хто приєднався до Ющенка нещодавно. Звичайно, всі хочуть бути переможцями. Але тут важливо розрізняти між представниками старої та нової української держави.
DW. Ви наголошуєте на важливості інтеграції. Ці вибори показали, що в Україні, можливо, немає розколу, але існують глибокі відмінності між регіонами. На Сході й на Півдні багато людей голосували за Януковича. Що має зробити новий президент, щоб об”єднати Україну?
Лінднер. Звичайно, багато людей голосували за Януковича і перемога Ющенка не така масштабна, як думав дехто на Заході. Звичайно, він має спробувати інтегрувати всі частини української держави. І тут йому можуть стати в нагоді ті, хто має контакти на Сході України, наприклад, колишній прем”єр Анатолій Кінах. Східній Україні не варто думати про автономію, або бойкотувати вибори. Треба займатися інтеграцією, і Ющенко – поміркований політик, у нього це вийде.
|