Президенти Сполучених Штатів Барак Обама і Росії Дмитро Медведєв підписали в четвер у Празі угоду про скорочення ядерних озброєнь. Ідеться про спадщину «холодної війни» – міжконтинентальні ракети. 

Міжнародна політика знає мало ситуацій, що їх американці називають win-win (взаємний виграш). Празький саміт Обама-Медведєв є саме тим випадком, коли кожна сторона може вважати підпис під важливим документом своєю перемогою.

Як для Барака Обами, так і для Дмитра Медведєва щойно підписана угода є політичним, а водночас і матеріальним успіхом. Американський президент почав втілювати в життя свою мрію про без’ядерний світ, а разом з тим додержав і одної зі своїх передвиборних обіцянок.

Крім того, празька домовленість є вигідна його країні з погляду військово-економічного. США мають 2400 боєголовок, а залишиться їх – 1550, з 1600 носіїв – залишиться половина. Де-факто, Пентагон спише зайвий атомний арсенал і заощадить на його утриманні.

Угоду мають схвалити парламенти                                                          

Дмитро Медведєв, повернувшись до Москви, матиме докази на те, що Вашингтон сприймає Росію як наддержаву, яку годі ігнорувати. Матиме змогу похвалитися й тим, що російська армія – з її стратегічно застарілою атомною зброєю – вже не відставатиме від американської, як відставала досі. Попри згадане win-win, нова американсько-російська угода, яка є продовженням підписаної десять років тому і вже нечинної угоди START, засвідчила, що недовіра між Москвою й Вашингтоном триває. Саміт Обама-Медведєв кілька разів відсувався, головне - через незгоди щодо американської протиракетної оборони. Празьку угоду мусить іще схвалити Сенат США і російська Державна Дума.