Низка європейських видань наголошує, що Президент Віктор Янукович наближається до моменту істини з Росією та до межі, за якою в України вже може й не бути можливостей для маневру. Деякі оглядачі навіть вважають, що з ліквідацією Януковичем державної установи, яка мала готувати вступ України в НАТО, настав кінець розширенню альянсу на Схід і розпочався наступ Росії на Захід

Янукович не посміє перейти межу політичного та економічного суверенітету України?

Аналітик агентства «Ройтерз» Річард Балмфорт вважає, що з активними переговорами і неформальними зустрічами Віктора Януковича з президентом Росії Дмитром Медведєвим та їхніх урядовців вимальовується момент істини у стосунках України з Росією. З одного боку, як зауважує Балмфорт, Віктор Янукович робить правильні речі, коли прагне максимально вирівняти стосунки з Москвою, які стали поганими за п’ять минулих років правління Віктора Ющенка. «Прагматик із сильним інстинктом виживання пострадянського апаратчика, Янукович не має намірів продовжувати націоналістичну політику його прозахідного попередника, який так нервував Москву», – наголошує Балмфорт. Тут також ставиться питання про те, як далеко може зайти Віктор Янукович у свої поступках Росії заради дешевшої ціни на газ?

Однак, на думку цього аналітика, незважаючи на проблеми пробних каменів у стосунках із Москвою – російської мови, російського Чорноморського флоту і навіть членства в НАТО – все ж Віктор Янукович ще має простір для маневрів щодо політики Москви. Бо, як зауважує Балмфорт, у мовному питанні Янукович поки що загальмував надання російській мові статусу державної в Україні і здійснює лише кроки з покращення статусу російської на регіональному та культурно-інформаційному рівні. Питання мови і питання російського Чорноморського флоту не можуть бути радикально вирішені без змін до Конституції України, але це неможливо у нинішньому парламенті. Та й що стосується НАТО, як вказує Балмфорт, «воєнні програми співпраці з альянсом все ще тривають».

Аналітик «Ройтерз» також вважає, що відкрито проросійські кроки Януковича можуть поки що відігравати критичну роль у внутрішній політиці після виборів, які висунули на перший план розкол суспільства на схід-захід та «підбадьорюють сплячу опозицію довкола конкурента – Юлії Тимошенко». Тут також наголошено, що Віктор Янукович буде вирішувати складні економічні проблеми України у пошуку газового компромісу з Росією та у відновленні співпраці із МВФ, але Президент України не посміє перейти межу «політичного й економічного суверенітету держави»... і діяти всупереч інтересам його покровителів в українському бізнесі на зразок Рината Ахметова. На завершення свого аналізу Ричард Балмфорт наводить слова одного європейського дипломата про те, що «суд присяжних ще немає справи на Януковича, бо ми й не можемо ще тепер ні судити його, ні виправдовувати».

Янукович поставив крапку у розширенні НАТО на Схід

Польська «Жиче Варшави», навпаки, вважає, що із закриттям Віктором Януковичем установ, які готували зближення України з НАТО, настав «кінець розширення альянсу на Схід і розпочалася експансія Росії на Захід». Це видання також наводить думку експертів про те, що з оголошенням позаблокового статусу України Янукович здає державу Росії, бо навіть призначення нового міністра оборони узгоджувалося з Москвою. Тут також зауважено, що перед своїм візитом у середині квітня до США Янукович хоче показати незалежність його країни перед Вашингтоном, а перед травневим візитом до Києва президента Росії український глава схиляється у бік Кремля. «Жиче Варшави» також наводить оцінки російських експертів, котрі вітають відмову нового керівництва України від планів щодо членства в НАТО.

Семиноженко збирає факти на Бандеру

Інше польське видання – «Жечпосполіта» – інформує з приводу того, що віце-прем’єр українського уряду Віктор Семиноженко звернувся з офіційним проханням до Польщі, щоб та допомогла владі у Києві в нагромадженні архівних матеріалів щодо діяльності лідера ОУН Степана Бандери. Семиноженко пояснив необхідність такого кроку пошуком суспільного компромісу щодо діяльності лідера ОУН, який може базуватися лише на історичних фактах та максимальній деполітизації проблеми. Польське видання також подає коротку біографію Степана Бандери і перебіг судової суперечки довкола його постаті в Україні.