Яким чином організувати ефективнішу спільну політику безпеки та оборони Європейського Союзу? У середу Європарламент розглядав нову стратегію, покликану реформувати цю сферу. Необхідність змін викликана насамперед тим, що донині фактично вся безпекова політика співдружності зосереджена в руках декількох великих європейських держав. З іншого боку, до реформ спонукає Лісабонська угода, за якою установи Євросоюзу вчаться працювати ось уже понад три місяці.

Об’єднана Європа у сфері безпеки все ще не рухається в одному напрямку. Останнім яскравим доказом цього стала військово-комерційна угода між Парижем та Москвою щодо продажу росіянам 4 французьких військових кораблів «Містраль». Проти цієї двосторонньої домовленості активно виступає низка країн-членів зі Східної Європи та Балтії.

У середу протягом дебатів щодо нової стратегії безпеки у Європарламенті депутати нарікали на подібний «різнобій» у зовнішній політиці європейської спільноти. Парламентар від Польщі Павел Коваль нагадав: «Російські військові чільники заявляли, що вторгнення до Грузії тривало б тільки декілька десятків хвилин, якби у Росії були французькі «Містралі». І попри це, президент (Франції Ніколя) Саркозі таки вирішив продати росіянам 4 військові кораблі».

«Не можна не згадати і далі миритися з тим, що спільна політика безпеки та оборони Європейського Союзу перебуває в руках лише декількох великих держав, – заявив євродепутат. – До того ж ми говоримо про безпеку Європи, оминаючи дискусії про ситуацію на східних кордонах Євросоюзу».

Тим часом автор доповіді про колективну стратегію безпеки Євросоюзу, член Європарламенту Арно Данжан наголосив на тому, що ця політика повинна бути «справді спільною» та відповідати інтересам усіх країн-членів. Партнерство з НАТО розвиватиметься й надалі, паралельно із автономними операціями й місіями сил безпеки та оборони Євросоюзу.

Європа, «заморожені конфлікти» та Україна

Згідно з Лісабонською угодою, блок європейських держав має виробити єдиний підхід до зовнішньої політики. Для цього у Брюсселі наразі зосереджені над створенням так званої «Європейської служби зовнішніх дій». Для її більшої ефективності слід встановити додаткове фінансування, вирішив Європарламент. Очолюватиме цю службу Верховний представник із закордонних справ та безпекової політики Катрін Аштон.

Вона, як координатор цього майбутнього зовнішньополітичного відомства Європи, виступаючи перед євродепутатами, згадала й про важливість України для стабільності на континенті. Доказом серйозного ставлення до східної сусідки Аштон назвала свою особисту присутність на інавгурації нового Президента та перший європейський візит Віктора Януковича, що відбувся 5 березня.

Проте увагу до теми східних сусідів та України привернув британський депутат Чарльз Таннок.

«Я схвалюю запропоновану стратегію і особливо стосунки з трансатлантичними союзниками та НАТО, – зауважив депутат від Великобританії. – Ми вважаємо, що саме вони є наріжним каменем європейської політики безпеки. Хочу наголосити на відповідальності Євросоюзу в розв’язанні «заморожених конфліктів», особливо у Придністров’ї та Нагірному Карабаху, що є нашими найближчими сусідами. І, звичайно ж, (важливі) добрі стосунки з Україною».

Американські протиракетні системи – тільки після консультацій із ЄС

Нововведення до стратегії оборони та безпеки також передбачають створення постійного Центру координації європейських військових місій та операцій. Зокрема, планується збільшити фінансування та посилити роботу так званого Європейського оборонного агентства.

Нова стратегія торкається й планів Сполучених Штатів встановити на територіях країн Євросоюзу свої системи протиракетної оборони.

Згідно з її положеннями, американська адміністрація повинна при цьому враховувати інтереси всієї європейської співдружності, координувати свої дії з Росією та залучати до участі в цих планах оборонну промисловість Євросоюзу.