Євросоюз не надає Греції жодної фінансової підтримки, а лише політичні гарантії щодо захисту від банкрутства. Про конкретні фінансові пропозиції чи гарантії для облігацій державної позики не йшлося. Такої можливості не передбачає Лісабонська угода. Крім того, як зауважив президент Європейської ради Герман ван Ромпей, Греція не просила про фінансову допомогу.

Утім, за його словами, члени єврозони, якщо буде потрібно, вживатимуть рішучих заходів, сказав ван Ромпей на саміті у Брюсселі:  «Країни – члени єврогрупи діятимуть рішуче і скоординовано, аби гарантувати  фінансову стабільність у єврозоні».

Спочатку реалізація "амбітної програми"

За його словами, ЄС готовий у разі крайньої потреби допомогти Греції. Але спочатку країна повинна реалізувати свою антикризову програму, котра передбачає поетапне скорочення дефіциту держбюджету, що нині становить близько 13 відсотків ВВП. Цього року цей показник має скоротитися на чотири відсотки, обіцяють в Афінах. А ще за кілька років дійти до максимально дозволеної для країн єврозони позначки у три відсотки. Греки взяли курс на жорстку економію, аби досягти цієї мети.

Грецький прем'єр-міністр Гіоргос Папандреу на саміті повідомив про додаткові плани з оздоровлення бюджетної політики. «Єврокомісія та керівники 26 держав ЄС повністю підтримують ці амбітні та переконливі заходи»,- сказав ван Ромпей. Експерти Єврокомісії та Європейського центробанку уважно стежитимуть за здійсненням грецької антикризової програми. Перші її успіхи оцінюватимуть у березні.

Курс євро після повідомлень з Брюсселя знову знизився, оскільки, як зауважують оглядачі, сподівання, що ЄС ухвалить програму допомоги Греції, зменшивши ризик банкрутства країни, не справдилися.