Комітет з питань закордонних справ Європарламенту у вівторок завершив слухання кандидатів на посади комісарів ЄС, що опікуватимуться зовнішньою політикою.

Через "сито" депутатських запитань пройшли новий шеф європейської дипломатії Кеті Аштон та кандидат на посаду комісара ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Стефан Фюлє.

В ході своїх виступів комісари продемонстрували, що Україні навряд чи варто очікувати на додаткові "цукерки" від нового складу центрального виконавчого органу в ЄС, а питання можливої перспективи членства не буде вирішено найближчим часом.

Не до України?

Протягом двох днів спілкування депутатів з кандидатами на посади комісарів ЄС українське питання лунало, але не було серед домінуючих. Його піднімали лише традиційні "друзі України" - англієць Чарльз Тернок, поляки Марек Сівєц та Яцек Сар'юш-Вольскi. Вже один цей факт дає зрозуміти, що Україною в Європі цікавляться все менше.

І хоча новий шеф європейської дипломатії Кетрін Аштон, яка за сумісництвом буде віце-президентом Єврокомісії, заявила про намір відігравати активну роль в Україні, де, за її словами, є чіткі європейські інтереси, це навряд чи означає щось більше, ніж бажання стабільно отримувати енергоресурси.

На сьогодні майбутні європейські чиновники, за словами претендента на посаду комісара ЄС з питань розширення та політики сусідства Стефана Фюлє, бачать лише одну перспективу для розвитку співробітництва з Києвом.

"Я думаю, вона (49-та стаття) не потребує ніяких додаткових інтерпретацій і визначає досить чітко, хто має право просити про набуття членства в ЄС. Чи готова Україна до цього? Ні
Стефан Фюлє

Стефан Фюлє: "Ми хочемо, щоб Україна та інші східноєвропейські країни були ближчими до ЄС. І ми маємо зараз чудовий інструмент - "Східне партнерство", який ми започаткували у Празі у травні минулого року."

Східне партнерство

Кандидат на посаду комісара з питань політики сусідства та розширення, незважаючи на те, що є громадянином лояльної до України Чехії, уникнув відповіді на запитання щодо того, чи може бути надана Україні перспектива членства в ЄС, зазначивши лише, що всі параметри набуття членства визначені в базовому документі Євросоюзу, і, зокрема, в 49-ій статті.

Стефан Фюлє: "Я думаю, вона не потребує ніяких додаткових інтерпретацій і визначає досить чітко, хто має право просити про набуття членства в ЄС. Чи готова Україна до цього? Ні."

Стефан Фюлє пропонує поки що зосередитися на посиленні політичного діалогу, укладенні угоди про вільну торгівлю, сприянні мобільності громадян. За його словами, наразі все це може дати Києву "Східне партнерство".

Разом із тим, як відомо, сама ця програма є дуже обмеженою фінансово, і навряд чи в її рамках буде можливим отримати суттєву підтримку, в тому числі в такій важливій сфері, як адаптація українського законодавства до стандартів ЄС.

Певною мірою стриманість комісарів викликана також і невизначеністю щодо результатів наступних президентських виборів в Україні, про що заявила Кетрін Ештон, виступаючи за день до пана Фюлє.

Баронеса Ештон: "Є реальні питання, що викликають стурбованість, з якими ми маємо звернутися одразу після виборів. Одне з них - якими будуть відносини з Росією, залежно від того, хто виграє, і залежно від того, як він поведе країну вперед. Але ми маємо дочекатися виборів і не попереджувати наших переговорів з ними."

Брюссельські оглядачі кажуть, що тепер європейське майбутнє України залежить виключно від Києва. А допомога з боку ЄС буде, скоріш за все, стримано-недовірливою.

Хто такий Фюле

Хто ж такий кандидат на посаду комісара ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Стефан Фюле, якою власне є репутація пана Фюле у самій Чехії? Про це розмова з кореспондентом української служби ВВС у Празі Богданом Копчаком.

Б. Копчак: Репутація цього колишнього міністра у справах євроінтеграції є цілком доброю, але більшість чехів його ще донедавна не знала. Він довго працював у МЗС на різних посадах, в один період також у Міністерстві оборони і кілька разів був послом у Великобританії та Прибалтиці. Тому більшість чехів його просто не знає, але його репутація є плюс-мінус нормальна, його вважають, можна сказати, здатним бюрократом.

ВВС: Але загалом він залишається такою собі "темною конячкою", чи не так? Ось, приміром, він, розмовляючи стосовно членства України в Європейському Союзі, уник прямої відповіді. Власне, як багато хто уникав і до нього, але чи почули від нього у цьому сенсі щось нового?

Б. Копчак: Ні, він повторив деякі свої позиції, що загальновідомі і не дуже відхиляються від офіційної позиції Чехії. Це значить, що Чехія підтримує розширення Євросоюзу і приєднання до нього нових країн, але найшвидше це буде торкатися Хорватії. Філе кілька разів підкреслив, що він не хоче казати, хто і коли має вступити у ЄС, і що він відстоює такий принцип, що для всіх мають бути однакові умови. Про Україну він дуже мало говорив, але для України це може означати те, що вона буде мусити сповнити всі критерії і не буде мати жодних пільг, на які, можливо, хтось розраховує у Києві.

ВВС: Але все ж таки не варто, очевидно, недооцінювати той факт, що Чехія як новий член Євросоюзу отримає одну з ключових комісарських посад – посаду з розширення, і Чехія напевно знає краще, ніж деякі інші країни, країни старої Європи, що таке посткомуністична трансформація, чи не так? Чи може означати це для України, що в особі нового комісара, якщо, звісно, ним стане Стефан Фюле, вона здобуде більше розуміння?

Б. Копчак: В чомусь це, мабуть, так, бо Стефан Фюле є людиною, яка розуміє реалії Сходу. Він не старий, йому тільки 47 років, і в його біографії дуже важливе те, що він з 81-го по 86-й рік був студентом Московського інституту міжнародних відносин. Дехто каже, що це чорний пункт у його біографії, бо це був престижний радянський вуз, де готували багато майбутніх працівників служб безпеки, але одне можна сказати, що він буде розуміти різні нюанси, які би іншим людям, що не жили у комуністичній державі і не пройшли такий досвід, як Фюле, були незрозумілі. Так що для України це добре, що Фюле буде розуміти, чому вона робить якісь помилки, або чому її дорога у Євросоюз є складнішою, ніж багато хто хотів би.